Интересно,новости,фото,рассказы,советы Interesting,news,photo,forum
Фото Віталія Бабенка. Київ. Врожай шипшини дістається через подряпини, а інколи - й порваний одяг.
Осінній ліс манить не тільки красою, але й останніми ягодами. У цей час, перед настанням заморозків, в київських лісах зазвичай збирають шипшину, глід, горобину. Плоди глоду часто знаходяться прямо під руками, хоча іноді - на значній висоті. А от шипшина просто манить до себе яскравими плодами, але добре тільки тим, які підійшли до кущів першими - вони можуть обірвати ягоди без значних "втрат" у вигляді подряпин або й порваного одягу. Я намагаюся йти "на шипшину" у джинсовому одязі, він досить стійкий навіть для гострих шипів шипшини. Бажано мати із собою і величенький шматок брезенту - тоді можна розраховувати на збирання майже недосяжних ягід у колючих заростях.
А збирати потрібно, бо плоди шипшини знижують вміст холестеролу в крові, уповільнюють відкладання атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах. Вітаміни і каротин активізують ензимну систему, посилюють регенерацію тканин, синтез гормонів і впливають сприятливо на вуглеводний обмін та проникність судин. Вміст вітаміну Р сприяє зменшенню крихкості капілярів, допомагає використанню аскорбінової кислоти організмом. У рослинному світі плоди шипшини мають найвищу вітамінну активність. Вони містять вітамін С (від 1 000 до 4 800 мг%), каротин, вітаміни В2, Р, К, Е, а відвар з плодів шипшини давно є улюбленим напоєм багатьох людей. Я його заварюю, переважно, з ягодами глоду і в кінці додаю каркаде...
Фото Віталія Бабенка. Новий паркан київського Гідропарку.
Фото Віталія Бабенка. Новий паркан київського Гідропарку.
Фото Віталія Бабенка. Новий паркан київського Гідропарку схожий на фортифікаційну споруду.
Фото Віталія Бабенка. Київський Гідропарк перетворюється на парк юрського періоду - з динозаврами.
У мене таке враження, що українці (втім, як і росіяни, хоча чомусь кажуть, що у них менталітети різні) жити не можуть без парканів. Я давно "розробляю" цю тему, але вже майже змирився, що паркани так і залишаться незмінним атрибутом навіть наших міст, що звучить, звісно, абсурдно. Заздрю відвідувачам зарубіжних пляжів, де на кілометри не видно жодного навіть маленького парканчика, не кажучи вже про такі улюблені послідовниками СРСР різні закриті території - з дивною послідовністю такі паркани охоплюють (скоріше - захоплюють) найкращі земельні наділи, у т. ч. біля водойм, де, бувало, десятиліттями відпочивали люди. Яскравий приклад - київська Конча-Заспа, що практично втрачена через значну кількість парканів, шлагбаумів, закритих підходів до берегів. Столичний Гідропарк - не виняток, хоча спочатку мер Києва Кличко спробував знести кілька пляжних парканів. Можливо, це був просто переділ власності, бо, скажімо, ресторанну точку нинішнього депутата Тищенка, спалену у позаминулому році, у році минулому успішно відбудували, до того ж, звівши прямо на пляжі новий паркан.
Цієї весни відвідувачі Гідропарку були вражені новим височенним парканом, за яким почалася активна обрізка гілля тінистих дерев (переважно, дубів та лип), а можливо, і знищення деяких... Виявляється, киян хтось вирішив "нагородити" атракціоном... динозаврів, хоча ніяких повідомлень про це на глухому огородженні немає. Враження такого архітектурного "шедевру" досить гнітюче - так і очікуєш, що по периметру обнесуть ще й колючим дротом та поставлять сторожові вишки. Цікаво було б взнати, чи відає про огородження великої території зони відпочинку київська влада, чи давав хтось на це дозвіл, кому, нарешті, належить підприємство, що запросто кидає гроші на зведення такої "захисної" споруди, чи є в планах взяти з цих підприємців якісь кошти на ремонт, наприклад, сусіднього спортивного містечка?
Video: аргентинське танго, початковий рівень, урок 3.
Video: аргентинське танго, початковий рівень, урок 4.
Маючи сидячу роботу, я завжди намагався рухатись - під час обідньої перерви (у молоді роки - гра в міні-футбол), після роботи, у вихідні (футбол, пляжний волейбол, велопрогулянки, пішохідні прогулянки)... З виходом на пенсію побачив, що пора подумати про альтернативу колишнім уподобанням. Партнер по волейболу запропонував займатися... танцями! Виявилося, що за сумлінного підходу до занять, отримуєш досить значне, але рівномірне навантаження у супроводі позитивних емоцій - якраз те, що треба у віці, який дехто навіть похилим називає. У Київському палаці ветеранів у "докарантинні часи" діяло аж 4 танцювальні групи - кожний міг вибрати уроки за уподобаннями та рівнем підготовки. Запропоноване відео - рекламний виступ експромтом (під музику зі смартфону на підлозі!) керівника групи аргентинського танго перед учасниками танцювальної групи "Оптиміст". Після цього виступу я захопився ще й аргентинським танго...
Кілька років тому у березні Київ просто паралізувало сніговими заметами. У 2021 році погода теж "натякала" на те, що глобальне потепління може перетворитися на глобальне похолодання. На відміну від безсніжної минулорічної зими, цьогорічна зима була справдньою - з морозами, снігопадами, ожеледицею, кригою на річках та озерах.
Фото Віталія Бабенка: Київ, лютий 2021 року. Основні шляхи нормально розчищені від снігу, а чищення проїздів залежить від бажання двірників та інших працівників комунсервісу.
Про глобальне потепління сказано й написано багато. Але мені здається, що говорять про нього, переважно, люди, які живуть у досить теплому кліматі. Тим же, які звикли до морозів під 20-30 градусів за Цельсієм (вже не кажу про приполярні та полярні морози), потепління навіть на 3-5 градусів не видасться чимось занадто "теплим". І дійсно аномально тепла зима 2019/2020, коли не було в Україні мінусових температур, коли навіть не припорошувало землю снігом, не ввела в оману мешканців України - вони не викинули дублянок, шуб та кожушин, не "законсервували" тепле взуття та шапки й не помилилися, бо сильні морози та снігопади зими 2020/2021 показали, що мріяти про субтропічний клімат українцям ще рано...
Зате лижники, любителі ковзанів цієї зими раділи можливості показати себе у всій красі на трасах та ковзанках! Не кажу вже про рибалок - затоки Дніпра, малі річки, озера, ставки надійно скувала крига. Та й "моржі", здається, не проти, хоча їм доводиться вирубувати ополонки мало не щодня...
