Художня творчість - поклик душі

 

На фото: картина Віталія Бабенка "Півень та кури". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: обговорення глядачами картини Віталія Бабенка "Півень та кури". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: картина Віталія Бабенка "Дерев'яна церква у музеї в Пирогові". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: картина Віталія Бабенка "Башта Старого замку у Кам'янці-Подільському". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: картина Віталія Бабенка "Башта  замку у Хотині". Полотно, олійні фарби. Розмір: 22х30 см.

На фото: картина Віталія Бабенка "Замковий комплекс у Хотині". Полотно, олійні фарби. Розмір: 30х40 см.

На фото: картини Віталія Бабенка із кримських мандрів -"Морське каміння" та "Жага до життя". Полотно, олійні фарби. Розмір: 20х30 см.

      Маленькі за розмірами картини далеко не завжди легші у виконанні, ніж величезні полотна, і представлені тут світлини можуть дати якесь уявлення про певні процеси творчості. Звичайно, інколи вони слугують етюдами чи прообразом майбутніх картин більших розмірів. Але у мене так виходить, що мені муляє щось недовершене, тому "домальовую" навіть етюди, тим більше, що до великих полотен часто "руки не доходять" - так вже вийшло, що у мене багато інших захоплень, іноді я просто сам собі докоряю, стримую себе, щоб не почати займатися, наприклад, скульптурою (виліплені мною колись фігурки тварин та людей із пластиліну показували, що мені це вдається) чи різбленням по дереву (навіть інструменти заготував). А ще ж до 40 років мало не щодня по годині грав у футбол (замінивши його потім волейболом на пляжах), а після виходу на пенсію став посилено займатися танцями... І, звичайно, є оцей блог, котрий можна також назвати крихітним бітом в інформаційній війні України проти ворогів.

        Малювання допомогає інколи абстрагуватися від важкої дійсності, на якусь хвильку забути про хвороби, війну, тривоги, заглибитись у пошук правильного рішення, відчути радість маленької перемоги у знаходженні потрібного тону, колориту картини. 

           І я закликаю усіх знаходити час для захоплень!

Історичний ідеал Дональда Трампа

 

На фото: міміка Трампа схожа з мімікою дуче Муссоліні.

На фото: міміка Трампа схожа з мімікою дуче Муссоліні.

На фото: історія повторюється - міміка Трампа схожа з мімікою фашиста Муссоліні.

На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.

На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.

На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа - ви побачите задерте підборіддя людини, яка вважає себе вищою істотою.

На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.

На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.

На фото: диктатори усі між собою чимось схожі - Путін, наприклад, має кумиром Гітлера.

На фото: Трамп обіцяє зробити Америку знову великою, Путін обіцяв допомогти Росії підвестися з колін, Муссоліні відновлював Римську імперію.

На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.

На фото: Беніто Муссоліні серед повішених.
           

В історії є дуже багато неоднозначних фігур, які тим чи іншим чином  вплинули на її хід. Особливо часто людство згадує  і ставить пам'ятники так званим полководцям, очевидно, навіть не задумуючись над тим, скільки смертей, горя і страждань принесли діяння цих "великих" осіб. Можна згадати і Олександра Македонського, і Ганнібала, і Чінгісхана, і Наполеона... Дехто вважає кумирами навіть таких кривавих людожерів як Сталін та Гітлер.

          Мені здається, що ідеалом політичних діячів минулого для Трампа є колишній італійський диктатор Беніто Муссоліні - манера виступати, міміка дуже схожі, як на мій погляд. Навіть політичні шляхи починають співпадати - коли Муссоліні захотілося влади не тільки в рідній Італії, а десь і поза її межами (він захоплював Грецію, деякі інші середземноморські країни, території Північної Африки, у чомусь відновлюючи обриси Римської імперії), він увійшов у спілку з кровожерливим  Гітлером, у котрого були ще більші прагнення. 

        Трамп теж не проти здобути диктаторські повноваження, і, судячи з усього, знайшов собі спільника в особі Путіна, правління якого ознаменоване майже безперервними конфліктами та  війнами із сусідніми державами. Проте варто нагадати Дональдові Трампу, чим закінчив його ймовірний кумир - розстрілом та повішенням на поталу юрбі догори дригом!