Показаны сообщения с ярлыком інформаційна війна. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком інформаційна війна. Показать все сообщения

пятница, 30 августа 2024 г.

Рашизм є світовим Злом і потрібно закликати увесь світ на боротьбу з ним!

 

Фото з "Карти руйнувань в Україні".

На фото: рашисти руйнують усе, що тільки можуть зруйнувати, і така доля може очікувати будь-яку пам'ятку цивілізації у світі, бо рашизм є світовим Злом! 

За якийсь місяць підготовки солдата не навчиш воювати. А в Україні усе менше людських ресурсів, які мають хоч якесь уявлення про військову службу, не кажучи вже про тих, кому доводилося воювати. Найбоєздатніші прийняли на себе перші удари ворога у 2022 році, коли доводилося воювати проти танків мало не зі стрілецькою зброєю і, зрозуміло, не обійшлося без значних втрат. Тому, крім навчання мобілізованих та контрактників, потрібно розгорнути у світі широченну пропаганду, закликаючи усіх охочих стати на захист демократії проти рашистської навали. Повторюю - всі сили дипломатів, працівників інформаційного фронту, резидентів розвідок кинути на те, щоб організувати світ на боротьбу із кремлівським Злом, щоб професійні воїни-добровольці їхали в Україну тисячами з різних країн. Україну можна зробити місцем практики та екзаменування випускників військових закладів, наприклад. Адже військові навчання у кожній країні намагаються наблизити до бойових за умовами, проте танкісти, артилеристи, пілоти, оператори дронів, снайпери та інші тільки в умовах реальної війни можуть по-справжньому випробувати і свою техніку, і себе, тобто підготуватися до захисту своєї країни. Причому, найвірогідніше, ворогом мало не кожної європейської (і не тільки) країни може стати саме Росія, що ніколи не вгамує свої "апетитів" до загарбань. Тому завдання наших дипломатів має бути у роз'ясненні цього постулату, на який поки що у багатьох країнах воліють "закривати очі".

вторник, 3 апреля 2018 г.

Ще раз про МОВНЕ питання!



Фото 1. Розселення українців у Росії за переписом 1989 р. В СРСР багато манкуртів (не тільки українців, до речі!!!) записували дітей "русскими", майте на увазі.




















Фото 2. Кількість і частка українців у населенні регіонів РРФСР (перепис 1926 рік).


     Заклики про публікації тільки українською мовою зводять нашу націю до вузькоплемінної групи. А запитайте себе, що знають про нашу боротьбу з москалями в Австралії, Аргентині та ін., де є НАЩАДКИ наших переселенців, які, у кращому разі (!), володіють тільки розмовною українською. Запевняю Вас, що, наприклад, у Сибіру ситуація ЩЕ ГІРША - а там живуть нащадки РЕПРЕСОВАНИХ москалями, тобто наші потенційні союзники, якщо вести правильну політику, у т. ч. й мовну. Де Ви бачили хоча б один їхній мітинг проти війни з українською ріднею?! Нема, тому що ми не ведемо роботу з мільйонами тих людей. Через вузьколобість та зраду! Адже там вже давно є ідеї про створення республіки "сибіряків".

     Адже у час інформаційних та гібридних воєн інформація має розповсюджуватися ЯКОМОГА БІЛЬШОЮ КІЛЬКІСТЮ МОВ! І мовою ворога - у першу чергу, це дозволяє бити їх на їхній території. Кремляді давно це відомо, тому вони штовхають свою "Рашу тудей" у всі країни, де мають інтереси... І не кажіть, що вони не виграЮть зараз цю війну. А ми гидуємо з сибіряками, які реально могли б відколотися від диктату Кремля, поговорити їхньою мовою - нині російською. Те ж саме з кубанцями, "далекосхідниками"... Більше того, ми дозволили ворогам використати тих же кубанців проти нас в Криму й на Донбасі...

       У нас практично немає агентів впливу в світі, хоча маємо одну з найпоширеніших діаспор. Українська влада не створює ресурсів, які могли б згуртувати світове українство, хоча саме зараз із цим немає ніяких проблем - Інтернет дозволяє робити це з мінімальними витратами. Міністерство, яке мало б проводити у час війни потужну інформаційну політику, скніє десь у затінку, заздалегідь прирікаючи себе на поразку. Колись досить  впливове і знане Національне інформаційне агентство "Укрінформ" зовсім втратило свій вплив, хоча у зв'язку з агресією Росії та боротьбою проти неї Україну "пізнав" світ. Замість того, щоб розширити мережу власних кореспондентів у світі, зконцентруватися на поширенні фото-- і відеоінформації з України, держава скорочує видатки у цій сфері. Чомусь гарно живуть, процвітають та отримують захмарну зарплатню лише представники традиційно найкорумпованіших професій, що, до речі, не зменшило, а збільшило розміри "ставок" хабарів...

     А питання української мови вирішується дуже просто - дітей в дитсадочках мають виховувати ТІЛЬКИ україномовні вихователі, в школах та інших навчальних закладах має бути впроваджене ОБОВ'ЯЗКОВЕ не тільки викладання, але й спілкування на перервах винятково українською мовою. Україномовні діточки змусять батьків говорити своєю мовою. Усі державні установи також мають послуговуватися українською. Через десяток років "мовного питання" в Україні просто не буде...

Для довідки: 
     У повоєнні роки українці в Росії становили 3,359 млн, у 1989 р. — 4,4 млн. Найбільше українців проживає в Москві, Санкт-Петербурзі, в районах Курська, Воронежа, Саратова, Самари, Астрахані, Владивостока, Кубані (Краснодарський край), Дону, від Оренбурга до Тихого океану, в Закаспійській області, у Приморському краю над рікою Усурі, в Амурській області («Зелений Клин»)[1]. Але триває швидка асиміляція українців.  Українська держава ніколи не ставила перед російською владою питання про вивчення українцями в Росії української мови, про збереження самобутності етнічних українців, хоча, як бачимо, російська влада саме на цьому питанні грунтує усі свої інтереси в Україні.