Художня творчість - поклик душі

 

На фото: картина Віталія Бабенка "Півень та кури". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: обговорення глядачами картини Віталія Бабенка "Півень та кури". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: картина Віталія Бабенка "Дерев'яна церква у музеї в Пирогові". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: картина Віталія Бабенка "Башта Старого замку у Кам'янці-Подільському". Полотно, олійні фарби. У приватній колекції.

На фото: картина Віталія Бабенка "Башта  замку у Хотині". Полотно, олійні фарби. Розмір: 22х30 см.

На фото: картина Віталія Бабенка "Замковий комплекс у Хотині". Полотно, олійні фарби. Розмір: 30х40 см.

На фото: картини Віталія Бабенка із кримських мандрів -"Морське каміння" та "Жага до життя". Полотно, олійні фарби. Розмір: 20х30 см.

      Маленькі за розмірами картини далеко не завжди легші у виконанні, ніж величезні полотна, і представлені тут світлини можуть дати якесь уявлення про певні процеси творчості. Звичайно, інколи вони слугують етюдами чи прообразом майбутніх картин більших розмірів. Але у мене так виходить, що мені муляє щось недовершене, тому "домальовую" навіть етюди, тим більше, що до великих полотен часто "руки не доходять" - так вже вийшло, що у мене багато інших захоплень, іноді я просто сам собі докоряю, стримую себе, щоб не почати займатися, наприклад, скульптурою (виліплені мною колись фігурки тварин та людей із пластиліну показували, що мені це вдається) чи різбленням по дереву (навіть інструменти заготував). А ще ж до 40 років мало не щодня по годині грав у футбол (замінивши його потім волейболом на пляжах), а після виходу на пенсію став посилено займатися танцями... І, звичайно, є оцей блог, котрий можна також назвати крихітним бітом в інформаційній війні України проти ворогів.

        Малювання допомогає інколи абстрагуватися від важкої дійсності, на якусь хвильку забути про хвороби, війну, тривоги, заглибитись у пошук правильного рішення, відчути радість маленької перемоги у знаходженні потрібного тону, колориту картини. 

           І я закликаю усіх знаходити час для захоплень!

"Карантинна" творчість. Півонії. Живопис - олійними фарбами на полотні

Художник Віталій Бабенко. "Півонії у скляній вазі". Живопис, олійні фарби, полотно, 45,5х62 см, 2020 р.

Художник Віталій Бабенко. "Півонії у скляній вазі". Процес створення картини.

Художник Віталій Бабенко. "Півонії у скляній вазі". Процес створення картини - кольорові плями.

        Коронавірус змусив людей боротися проти нього усіма доступними засобами, у тому числі - карантинними. Дехто каже, що сидіти вдома - нудно. Можливо. Проте для декого - це можливість зайнятися тими справами, на які у звичайному повсякденні завжди не вистачає часу. Можна, наприклад, вивчати іноземні мови, якщо є бажання, можливості та хист - можна вчитися грати на якомусь музичному інструменті. Прихильники танців, наприклад, без проблем можуть вивчати фігури танців навіть без партнера, відпрацьовуючи рухи за уроками в Інтернеті. Є безліч інших занять, які не потребують виходу за межі  помешкання. Мені інколи дорікають, що я маю занадто багато захоплень, серед яких і танці, і пляжний волейбол, і риболовля... Проте для умов карантину ідеально підходять інші хобі - наприклад, живопис, малювання. На цей вид діяльності, як завжди, часу ніколи не вистачало, особливо весною та влітку, коли тягне на природу, до сонечка, а восени та взимку, переважно, пасмурні дні не створюють ні належних умов освітлення, ні натхнення не додають. А пандемія коронавірусу все перевернула догори дригом. Натхнення, звісно, він також не додає, зате вимушене сидіння вдома стимулює  "карантинну творчість". Впевнений, що творчі люди зуміють обернути на благо навіть таку ситуацію - варто тільки трохи абстрагуватися від жахливих новин з усього світу...

        Ось і я спробував сили у живописі, яким, щоправда, час від часу займаюся, інколи нехтуючи іншими хобі. Десяток днів тому знайшов фотографію, що мені сподобалася, "поставив" її перед собою на моніторі комп'ютера, накидав олівцем на полотні загальні риси майбутньої картини, а потім зробив і перші мазки. Не займався цим щоденно, були й інші справи, але сьогодні, нарешті, поставив підпис на картині, тобто вона може вважатися закінченою. Як вийшло - судити глядачам, але хоча б не марнував час...