пятница, 28 февраля 2025 г.
Сварка Зеленського і Трампа під час зустрічі у Білому домі
понедельник, 27 января 2025 г.
Рашизм переймає традиції у фашизма - готує убивць змалечку!
На фото: майже напевне, що він виросте готовим до вбивств та гвалтувань.
четверг, 12 декабря 2024 г.
Тримаймося, треба дожити до завтра! І так - щодня!
Прекрасна пісня Сергія Жадана і Євгена Турчинова! Слухаючи її, кожен уявляє своє, часто - пережите й переболіле. І не тільки те, як "Вогонь вижирає панельні доми", і це не тільки про рідний для авторів Харків. Це про всю Україну. Вороги хочуть перетворити її в руїну. Тому щодня ми маємо повторювати, що прямо-таки мусимо дожити "до завтра", не здатися... І так - до Перемоги!
Video. Пісня "Танго Харків" Сергія Жадана і Євгена Турчинова.
Cm
Вечір, як довгий ковток.
D7
Скільки між нами в повітрі ниток.
Fm Cm
Скільки над нами зірок у гарячому небі.
Cm
Місто птахів і пітьми.
D7
Вогонь вижирає панельні доми.
Fm Cm
Але ти вертаєшся і шепочеш вогневі.
Fm Cm
Дотик вогню, мов
дотик руки.
D7 G7
Все буде тепер
навпаки.
Приспів:
Cm D7
Але мені так
бракує тебе,
G7 Cm
Так бракує тебе
такої.
Fm D7 G7
Нас так багато,
нас тут залишилось двоє.
Cm D7
І це місто між
нами, ламане й вічне,
G7 G#
Наче хребет
динозавра.
Fm D7 G7
Завтра побачимось,
давай доживемо до завтра.
Cm
Місто лежить поміж рік.
D7
Нам із тобою даровано лік
Fm Cm
Темних шулік, що вгортаються в неба сувої.
Cm
Але доки тебе стережу,
D7
Смерть не заступить за нашу межу.
Fm Cm
Смерть неможлива там, де лишаються двоє.
Перші слова, як
початок дощу.
D7 G7
Як я тебе відпущу?
Приспів:
Cm D7
Але мені так
бракує тебе,
G7 Cm
Так бракує тебе
такої.
Fm D7 G7
Нас так багато,
нас тут залишилось двоє.
Cm D7
І це місто між
нами, ламане й вічне,
G7 G#
Наче хребет
динозавра.
Fm D7 G7
Завтра побачимось,
давай доживемо до завтра.
Програш: Cm D7 G7 Cm
Fm D7 G7
Приспів:
Cm D7
Але мені так
бракує тебе,
G7 Cm
Так бракує тебе
такої.
Fm D7 G7
Нас так багато,
нас тут залишилось двоє.
Cm D7
І це місто між
нами, ламане й вічне,
G7 G#
Наче хребет
динозавра.
Fm D7 G7
Завтра побачимось,
давай доживемо до завтра.
суббота, 30 ноября 2024 г.
Осінь у Києві - краса, яку рашисти хочуть знищити
понедельник, 28 октября 2024 г.
Україна має стати для дружніх країн випробувальним і тренувальним полігоном
На фото: США провели випробування сучасної зброї для боротьби з дронами.
Сполучені Штати Америки розглядають Австралію як чудовий полігон для випробування сучасних зразків гіперзвукової та далекобійної зброї.
Жаль, що Україна не стала для країн НАТО тим полігоном, де можна випробовувати зброю у реальних умовах. А часто скидається на те, що наша війна для когось є можливістю дешевшої утилізації застарілого озброєння. І ми ще й безмірно вдячні за це - без іронії, адже інакше важко було б уявити в нинішніх реаліях знищення "броні" отими "коктейлями Молотова", на які так колись розраховували люди, знайомі з війною тільки за фільмами про ІІ світову. В Бородянці, наприклад, спроба кидати "коктейлі" у танки закінчилася трагедією - танки стали впритул розстрілювати будівлі міста. Зрозуміло, що без "джевелінів" та "стінгерів" на початку війни було б набагато важче.
Але війна весь час переходить у нові фази, і рашисти кидають усі сили, щоб "на ходу" доозброюватись і переозброюватись. Їхні агенти нишпорять світом і збирають союзників та озброєння, поки демократичні країни ведуть бюрократичну тяганину, зважуючи, як би допомогти жертві агресії, не перетнувши "червоних ліній" Путлера! А чому б самим не намалювати оті лінії агресору?! Наші очільники держави, дипломати повинні не мирні форуми збирати, а звертатися із закликами зупинити разом рашистську загрозу, розповсюджуючи слова фюрера рашистів та його посібників, які погрожують знащити не тільки Україну, але й весь світ. Ті ж громадяни США повинні, нарешті, усвідомити, що Росія - не якась далека заокеанська країна, а сусідня, котра має з американською Аляскою кордон, який проходить вузенькою Берінговою протокою. А рашисти реально зазіхають на американські території.
Потрібно займатися рекрутингом не тільки в Україні, а й усьому світі - колись в Іспанію на боротьбу з фашизмом їхали добровольці з усіх-усюд (яких "організовував" тоталітарний Радянський Союз!), а українська влада навіть таких закликів не робить, зібравши тільки відносно невеликі сили в іноземні підрозділи. Але ж буквально уся Європа під загрозою, якщо Україна не втримає рашистської навали! Саме цей постулат має бути в основі всіх переговорів, у заголовках всіх публікацій про війну в Україні!
понедельник, 30 сентября 2024 г.
Мистецтво переживе ворогів, навіть якщо вони намагатимуться його знищити
пятница, 30 августа 2024 г.
Потрібно запрошувати іноземних військових спеціалістів "на сафарі" в Україну!
На фото: снайпер має вміти ідеально маскуватися.
На фото: снайпер має вміти ідеально маскуватися.
На фото: снайпер має бути завжди напоготові.
Рашистів більше, вони мають багато ракет, бомб, мін, снарядів, гранат, патронів, що накопичувалися протягом багатьох десятиліть, вони їх самі виробляють і не залежать від поставок. Навіть відносно новітні дрони вони швиденько поставили "на потік", маючи і власні розробки, і копіюючи поставлені друзями з Ірану, наприклад.
Українці доводять, що битися з російськими агресорами можна. Проте кількість усе ж має значення.
понедельник, 6 мая 2024 г.
Дискусійна тема. Мовна реформа в Україні
Іде війна... Одвічний ворог, який прикриває свою фашистську суть патріотичними лозунгами, напав на Україну, знаходячи різноманітні виправдання агресії. У тому числі - захист так званого "російськомовного" населення від якихось вигаданих у Кремлі та на Луб'янці ворогів. Зрозуміло, що навіть у разі повної русифікації України і абсолютній лояльності до Москви, російські колоніалісти все одно знайшили б привід спробувати повернути Україну в "лоно" імперії. Втім, справжньої незалежності Україна і до війни не мала - саме зараз іде смертельна сутичка не тільки за державність, але й за виживання нації, бо геноцидні прагнення рашизму не бачать тільки сліпі або засліплені грошима та ресурсами країни-монстра.
Мовне питання у цьому зіткненні різнополюсних світів, які уособлюють Україна та Росія, може здатися другорядним. Відразу зазначу, що особисто я вважаю основним ПАТРІОТИЧНЕ виховання (США, наприклад, боролися і отримали незалежність від Англії, не вдаючись до заборон англійської мови, зате підняли на незримі висоти патріотизм!), хоча мова є наріжним каменем у консолідації нації. І тут виникає питання - чи на часі проводити реформу мови у такий складний період, чи потрібно саме зараз роз'єднувати суспільство, ламаючи списи, доводячи правоту тих чи інших мовних постулатів? Взагалі, публікуючи наведене вище "Звернення..." пані Людмили Капустенко, я хочу звернути увагу на хаотичний характер мовної реформи, яку, вірогідно, впроваджує досить невелика кількість спеціалістів (тут можна було б поставити і знак питання), які просто не в змозі керувати процесом, видаючи належну кількість орфографічних, тлумачних словників, енциклопедій, словників для іноземців, підручників, посібників та ін. У результаті маємо насичення мови діалектизмами, іншомовними запозиченнями, а часто й мовними покручами. І, мабуть, потрібно спершу отримати ПЕРЕМОГУ над агресором, щоб мати змогу, нарешті, зайнятися впровадженням норм мови замість тої мовної анархії, що панує зараз в інформаційному просторі, щоб преміювати митців за СПРАВЖНІ творчі шедеври, написані українською мовою, щоб ввести мовні екзамени для чиновників, а потім і для тих, які матимуть бажання стати громадянами країни - НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ.
воскресенье, 31 марта 2024 г.
Світлодіодний світильник зроблено експромтом
вторник, 15 августа 2023 г.
Шокуюче звалище авто в Ірпені
Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).
Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).
Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).
Ірпінь, Буча, Гостомель, Мощун, Вишгород із самого початку нападу рашистів 24 лютого 2022 року на Україну були "на слуху" - через ці населені пункти ворог рвався до Києва, залишалося подекуди менше десятка кілометрів, мешканці Ново-Біличів, Святошиного, Берковців, Виноградаря, Оболоні виразно чули звуки боїв, на ці райони накочувалися диверсійно-розвідувальні групи, стрілянина інколи велася під вікнами киян...
Раптовий напад колишніх "братів" змусив багатьох кидати свої домівки, майно, щоб вирушити світ за очі, подалі від війни. Дехто намагався евакуюватися на власному транспорті, але проблеми з пальним та заторами, підірваними мостами вносили свої корективи. Як би там не було, автомобільне звалище в Ірпені, що виникло в результаті боїв у цьому багатостраждальному населеному пункті, вражає. Символічно й те, що місце для нього знайшли... біля міського цвинтаря! Автівки не були під водою, як це сталося після підриву греблі на Херсонщині, навпаки - більшість з них горіли, саме тому понівечені машини швидко поіржавіли, хоча й починають набирати рис музею війни під відкритим небом - їх розмальовують, на них з'являються надписи, вони змушують задумуватися і про долі тих людей, які були водіями та пасажирами цих автівок...