Показаны сообщения с ярлыком війна. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком війна. Показать все сообщения

пятница, 28 февраля 2025 г.

Сварка Зеленського і Трампа під час зустрічі у Білому домі

 

На фото: Зеленський не зміг мовчки вислуховувати вигадки Трампа про війну.

На фото: Зеленський намагався донести  Трампу правду про війну.

На фото: буде дуже сумно, коли американці запізно усвідомлять свою помилку.

Зеленський повівся на провокації. Проросійські Трамп з помічниками почали говорити абсолютно неприпустимо про війну, ставлячи агресора-рашиста в позу ображеного. Звичайно, Зеленський не витримав, чуючи такі нісенітниці. Його розвели, як лоха, змушуючи доводити, що біле - то біле, а чорне - то чорне! Трамп та його команда діють за методичками Кремля, де накопичився значний досвід провокацій, щоб зробити невинного винним. Тепер треба звертатися до конгресу, до сенаторів, до преси... І до ЄС, бо їхні кордони затріщать, якщо Україна не втримає орків. І навіть "далекі від Європи" американці (я не кажу про їхнього нинішньог президента) мають зрозуміти, що у випадку поразки України, держава-загарбник, отримавши потенціал захопленої країни, підсилиться настільки, що нависне зловісною тінню не тільки над Європою, а й над усім світом!





понедельник, 27 января 2025 г.

Рашизм переймає традиції у фашизма - готує убивць змалечку!

 

На фото: так звані "подвійні стандарти".

На фото: Путлер, як і Гітлер, знає, що "гарматне м'ясо" треба готувати заздалегідь.

На фото: традиції фашизму та рашизму рекламують професійно.

На фото: майже напевне, що він виросте готовим до вбивств та гвалтувань.

На фото: традиції фашизму та рашизму - готують "гарматне м'ясо" заздалегідь.

На фото: просто дивно, що в зубах у нього не кільце від гранати. Але щось таке самовбивче у цьому є...

На фото: традиції фашизму та рашизму - готують "гарматне м'ясо" заздалегідь.

     Вже давно підмітили, що фашизм та рашизм - близнюки-браття! Особливо це помітно у вихованні малечі: воєнізоване суспільство просто не може інакше - дітей треба привчати до того, що кругом суцільні вороги і тільки підготовка до майбутніх битв мало не з пелюшок може зберегти державу. Принцип "будуть боятися, будуть і поважати" покладено в основу пропаганди, де велич держави вимірюється кількістю та параметрами озброєння. А потім на сусідні мирні країни сунуть зомбовані змалечку цією пропагандою вбивці, грабіжники, гвалтівники у військовій формі...




четверг, 12 декабря 2024 г.

Тримаймося, треба дожити до завтра! І так - щодня!

      Прекрасна пісня Сергія Жадана і Євгена Турчинова! Слухаючи її, кожен уявляє своє, часто - пережите й переболіле. І не тільки те, як "Вогонь вижирає панельні доми", і це не тільки про рідний для авторів Харків. Це про всю Україну. Вороги хочуть перетворити її в руїну. Тому щодня ми маємо повторювати, що прямо-таки мусимо дожити "до завтра", не здатися... І так - до Перемоги!

Video. Пісня "Танго Харків" Сергія Жадана і Євгена Турчинова

Пропонуються слова пісні та варіант акомпаніменту (акорди):

Cm

Вечір, як довгий ковток.

 D7

Скільки між нами в повітрі ниток.

 Fm                               Cm

Скільки над нами зірок у гарячому небі.

Cm

Місто птахів і пітьми.

  D7

Вогонь вижирає панельні доми.

 Fm                           Cm

Але ти вертаєшся і шепочеш вогневі.

 

    Fm               Cm

    Дотик вогню, мов дотик руки.

        D7              G7

    Все буде тепер навпаки.

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

 

Cm

Місто лежить поміж рік.

D7

Нам із тобою даровано лік

Fm                                    Cm

Темних шулік, що вгортаються в неба сувої.

 

    Cm

Але доки тебе стережу,

 D7

Смерть не заступить за нашу межу.

 Fm                                 Cm

Смерть неможлива там, де лишаються двоє.

     Fm                Cm

    Перші слова, як початок дощу.

       D7          G7

    Як я тебе відпущу?

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

 

Програш: Cm D7 G7 Cm

         Fm D7 G7

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.


"

суббота, 30 ноября 2024 г.

Осінь у Києві - краса, яку рашисти хочуть знищити

 

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє небо.

Фото: я і осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото: я і осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

      Знайшов кілька "довоєнних" світлин Гідропарку, а також Пущі-Водиці, де зараз вже так безпечно не погуляєш - у ліс заходили рашистські окупанти, коли рвалися захопити "Київ за три дні", гадаю, що й "подарунків" там лишили чимало, тікаючи звідти. Осіння краса Києва просто невимовна, а особливо виразно це відчувається тепер, під звуки війни: виття сирен, гул "шахедів" та ракет, черги зенітних гармат і кулеметів, вибухи... Згадуються мальовничі лісові стежинки, озера, що віддзеркалюють мирні небеса і спокійний тоді ліс. Ностальгія... Звичайно, і зараз вдається погуляти парками Києва, але тривожний щем у душі не дає навіть на короткий час відволіктися від гірких дум, що породжують іще більшу ненависть до рашистів, які щодня не тільки віднімають життя у людей, інших живих істот, а й нищать природну красу...

понедельник, 28 октября 2024 г.

Україна має стати для дружніх країн випробувальним і тренувальним полігоном

 

На фото: США провели випробування сучасної зброї для боротьби з дронами.

 

Сполучені Штати Америки розглядають Австралію як чудовий полігон для випробування сучасних зразків гіперзвукової та далекобійної зброї.

Жаль, що Україна не стала для країн НАТО тим полігоном, де можна випробовувати зброю у реальних умовах. А часто скидається на те, що наша війна для когось є можливістю дешевшої утилізації застарілого озброєння. І ми ще й безмірно вдячні за це - без іронії, адже інакше важко було б уявити в нинішніх реаліях знищення "броні" отими "коктейлями Молотова", на які так колись розраховували люди, знайомі з війною тільки за фільмами про ІІ світову. В Бородянці, наприклад, спроба кидати "коктейлі" у танки закінчилася трагедією - танки стали впритул розстрілювати будівлі міста. Зрозуміло, що без "джевелінів" та "стінгерів" на початку війни було б набагато важче.

Але війна весь час переходить у нові фази, і рашисти кидають усі сили, щоб "на ходу" доозброюватись і переозброюватись. Їхні агенти нишпорять світом і збирають союзників та озброєння, поки демократичні країни ведуть бюрократичну тяганину, зважуючи, як би допомогти жертві агресії, не перетнувши "червоних ліній" Путлера! А чому б самим не намалювати оті лінії агресору?! Наші очільники держави, дипломати повинні не мирні форуми збирати, а звертатися із закликами зупинити разом рашистську загрозу, розповсюджуючи слова фюрера рашистів та його посібників, які погрожують знащити не тільки Україну, але й весь світ. Ті ж громадяни США повинні, нарешті, усвідомити, що Росія - не якась далека заокеанська країна, а сусідня, котра має з американською Аляскою кордон, який проходить вузенькою Берінговою протокою. А рашисти реально зазіхають на американські території.

Потрібно займатися рекрутингом не тільки в Україні, а й усьому світі - колись в Іспанію на боротьбу з фашизмом їхали добровольці з усіх-усюд (яких "організовував" тоталітарний Радянський Союз!), а українська влада навіть таких закликів не робить, зібравши тільки відносно невеликі сили в іноземні підрозділи. Але ж буквально уся Європа під загрозою, якщо Україна не втримає рашистської навали! Саме цей постулат має бути в основі всіх переговорів, у заголовках всіх публікацій про війну в Україні!

понедельник, 30 сентября 2024 г.

Мистецтво переживе ворогів, навіть якщо вони намагатимуться його знищити

 

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".
Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: Виставка. Живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: Виставка. Живопис "під мозаїку".

       Те, що в Україні люди творчі, навіть вороги-рашисти не піддають сумніву. Більше того - саме їх бісить оця здатність українців намагатися творити всупереч обставинам, переборюючи труднощі, шукаючи натхнення у зранених душах, дістаючи його з тих глибин, де, здається, зачаївся тільки відчай. Так було, наприклад, під час розгулу пандемії ковіду, так відбувається і зараз, під час війни, яку українці ведуть проти рашистської навали ще з 2014 року, коли виття сирен тривоги може у будь-який момент зупинити творчий пошук, а ворожі ракети, бомби, дрони, міни, кулі здатні у будь-яку мить обірвати життя навіть найгеніальнішого митця. 
           Громадяни України багатьох національностей стали на шляху темної сили, що не тільки принесла війну в нашу державу, а й загрожує  перетворити її на світову, бо у апологетів цієї пітьми немає інших способів побачити широкий світ інакше, ніж у прицілах своїх смертельних знарядь. Творчість для тих ницих душ, від рядового і до "бункерного діда", так само мало важить, як і людське життя (для багатьох із них навіть своє, бо хіба можна назвати життям оте животіння, з якого вони вибираються з радістю підписуючи контракти!). Щоправда, нинішній вождь (фюрер) рпшистів дуже дбає про власне життя і навіть вже винайшов якийсь сурогат безсмертя - "двійників-трійників", які здатні на якийсь час "продовжити життя" покійника.
             В Україні, що віддає своїх найкращих представників фронту, продовжується життя, у тому числі, й мистецьке, бо, як мудро підмітив Черчилль, якщо ми під час війни забуваємо про культуру, то за що ж тоді воюємо?
Звичайний двір в Омську – люди звідти радо йдуть воювати, щоб грабувати й гвалтувати.


пятница, 30 августа 2024 г.

Потрібно запрошувати іноземних військових спеціалістів "на сафарі" в Україну!

 

На фото: снайпер має вміти ідеально маскуватися.


На фото: український снайпер за роботою.
На фото: снайпер має вміти ідеально маскуватися.
На фото: снайпер має бути завжди напоготові.

        Рашистів більше, вони мають багато ракет, бомб, мін, снарядів, гранат, патронів, що накопичувалися протягом багатьох десятиліть, вони їх самі виробляють і не залежать від поставок. Навіть відносно новітні дрони вони швиденько поставили "на потік", маючи і власні розробки, і копіюючи поставлені друзями з Ірану, наприклад.

      Українці доводять, що битися з російськими агресорами можна. Проте кількість усе ж має значення. 

«Пересуваються серед білого дня. Такої переваги в кількості, як під Покровськом, у росіян не було навіть в Бахмуті» - український військовий. 
Відповіддю на таке "пересування" можуть бути мобільні групи снайперів з далекобійною зброєю. Вже давно на "тактику малих груп" треба було відповідати таким чином. Терміново потрібно замовляти у союзників найкращі зразки снайперської зброї, а тренери мають набирати у війську та у країні групи кращих стрільців.
Не гребувати і запрошенням іноземних снайперів "на сафарі"!!!

понедельник, 6 мая 2024 г.

Дискусійна тема. Мовна реформа в Україні

 





       Іде війна... Одвічний ворог, який прикриває свою фашистську суть патріотичними лозунгами, напав на Україну, знаходячи різноманітні виправдання агресії. У тому числі - захист так званого "російськомовного" населення від якихось вигаданих у Кремлі та на Луб'янці ворогів. Зрозуміло, що навіть у разі повної русифікації України і абсолютній лояльності до Москви, російські колоніалісти все одно знайшили б привід спробувати повернути Україну в "лоно" імперії. Втім, справжньої незалежності Україна і до війни не мала - саме зараз іде смертельна сутичка не тільки за державність, але й за виживання нації, бо геноцидні прагнення рашизму не бачать тільки сліпі або засліплені грошима та ресурсами країни-монстра.

      Мовне питання у цьому зіткненні різнополюсних світів, які уособлюють Україна та Росія,  може здатися  другорядним. Відразу зазначу, що особисто я вважаю основним ПАТРІОТИЧНЕ виховання (США, наприклад, боролися і отримали незалежність від Англії, не вдаючись до заборон англійської мови, зате підняли на незримі висоти патріотизм!), хоча мова є наріжним каменем у консолідації нації.  І тут виникає питання - чи на часі проводити реформу мови у такий складний період, чи потрібно саме зараз роз'єднувати суспільство, ламаючи списи, доводячи правоту тих чи інших мовних постулатів? Взагалі, публікуючи наведене вище "Звернення..." пані Людмили Капустенко, я хочу звернути увагу на хаотичний характер мовної реформи, яку, вірогідно, впроваджує досить невелика кількість спеціалістів (тут можна було б поставити і знак питання), які просто не в змозі керувати процесом, видаючи належну кількість орфографічних, тлумачних словників, енциклопедій, словників для іноземців, підручників, посібників та ін. У результаті маємо насичення мови діалектизмами, іншомовними запозиченнями, а часто й мовними покручами. І, мабуть, потрібно спершу отримати ПЕРЕМОГУ над агресором, щоб мати змогу, нарешті, зайнятися впровадженням норм мови замість тої мовної анархії, що панує зараз в інформаційному просторі, щоб преміювати митців за СПРАВЖНІ творчі шедеври, написані  українською мовою,  щоб ввести мовні екзамени для чиновників, а потім і для тих, які матимуть бажання стати громадянами країни - НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ.

воскресенье, 31 марта 2024 г.

Світлодіодний світильник зроблено експромтом

 


      


Фото Віталія Бабенка. Імпровізований світлодіодний світильник.


Фото Віталія Бабенка. Під'єднання світлодіодного світильника до автомобільного акумулятора.



Фото Віталія Бабенка. Імпровізований світлодіодний світильник.



Фото Віталія Бабенка. Імпровізований світлодіодний світильник - перший варіант.

        Почалось з того, що я купиив новий зарядний пристрій для автомобільного акумулятора - він  виявився корисним приладом: акумулятор, який ледь показував 4 вольти, через тиждень відновлювальних робіт (по кілька годин на день) став показувати 13 вольт. В результаті я отримав запасний акумулятор, і закортіло його використати. Купив пару метрів світлодіодної стрічки на 12 В, підключив - гарно світить! Тоді знайшов повалене дерево у лісопарку і зумів з його покрученого гілля зробити "підставочку" для світлодіодної стрічки. Була думка порізати її на частинки, але ліньки було займатися паянням, нехай поки що так посвітить... Адже йде війна, ворог руйнує нашу прекрасну Україну...

вторник, 15 августа 2023 г.

Шокуюче звалище авто в Ірпені

 


Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).

Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).


Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).


Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).


Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).


Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).


Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).
Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).


Фото Віталія Бабенка: звалище автомобілів (Київська обл. м. Ірпінь).

     Ірпінь, Буча, Гостомель, Мощун, Вишгород із самого початку нападу рашистів 24 лютого 2022 року на Україну були "на слуху" - через ці населені пункти ворог рвався до Києва, залишалося подекуди менше десятка кілометрів, мешканці Ново-Біличів, Святошиного, Берковців, Виноградаря, Оболоні виразно чули звуки боїв, на ці райони накочувалися диверсійно-розвідувальні групи, стрілянина інколи велася під вікнами киян...      

      Раптовий напад колишніх "братів" змусив багатьох кидати свої домівки, майно, щоб вирушити світ за очі, подалі від війни. Дехто намагався евакуюватися на власному транспорті, але проблеми з пальним та заторами, підірваними мостами вносили свої корективи. Як би там не було, автомобільне звалище в Ірпені, що виникло в результаті боїв у цьому багатостраждальному населеному пункті, вражає. Символічно й те, що місце для нього знайшли... біля міського цвинтаря!  Автівки не були під водою, як це сталося після підриву греблі на Херсонщині, навпаки -  більшість з них горіли, саме тому понівечені машини швидко поіржавіли, хоча й починають набирати рис музею війни під відкритим небом - їх розмальовують, на них з'являються надписи, вони змушують задумуватися і про долі тих людей, які були водіями та пасажирами цих автівок...