Тримаймося, треба дожити до завтра! І так - щодня!

      Прекрасна пісня Сергія Жадана і Євгена Турчинова! Слухаючи її, кожен уявляє своє, часто - пережите й переболіле. І не тільки те, як "Вогонь вижирає панельні доми", і це не тільки про рідний для авторів Харків. Це про всю Україну. Вороги хочуть перетворити її в руїну. Тому щодня ми маємо повторювати, що прямо-таки мусимо дожити "до завтра", не здатися... І так - до Перемоги!

Video. Пісня "Танго Харків" Сергія Жадана і Євгена Турчинова. 

Пропонуються слова пісні та варіант акомпаніменту (акорди):

Cm

Вечір, як довгий ковток.

 D7

Скільки між нами в повітрі ниток.

 Fm                               Cm

Скільки над нами зірок у гарячому небі.

Cm

Місто птахів і пітьми.

  D7

Вогонь вижирає панельні доми.

 Fm                           Cm

Але ти вертаєшся і шепочеш вогневі.

 

    Fm               Cm

    Дотик вогню, мов дотик руки.

        D7              G7

    Все буде тепер навпаки.

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

 

Cm

Місто лежить поміж рік.

D7

Нам із тобою даровано лік

Fm                                    Cm

Темних шулік, що вгортаються в неба сувої.

 

    Cm

Але доки тебе стережу,

 D7

Смерть не заступить за нашу межу.

 Fm                                 Cm

Смерть неможлива там, де лишаються двоє.

     Fm                Cm

    Перші слова, як початок дощу.

       D7          G7

    Як я тебе відпущу?

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

 

Програш: Cm D7 G7 Cm

         Fm D7 G7

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

"

Дискусійна тема. Мовна реформа в Україні

 

       Іде війна... Одвічний ворог, який прикриває свою фашистську суть патріотичними лозунгами, напав на Україну, знаходячи різноманітні виправдання агресії. У тому числі - захист так званого "російськомовного" населення від якихось вигаданих у Кремлі та на Луб'янці ворогів. Зрозуміло, що навіть у разі повної русифікації України і абсолютній лояльності до Москви, російські колоніалісти все одно знайшили б привід спробувати повернути Україну в "лоно" імперії. Втім, справжньої незалежності Україна і до війни не мала - саме зараз іде смертельна сутичка не тільки за державність, але й за виживання нації, бо геноцидні прагнення рашизму не бачать тільки сліпі або засліплені грошима та ресурсами країни-монстра.

      Мовне питання у цьому зіткненні різнополюсних світів, які уособлюють Україна та Росія,  може здатися  другорядним. Відразу зазначу, що особисто я вважаю основним ПАТРІОТИЧНЕ виховання (США, наприклад, боролися і отримали незалежність від Англії, не вдаючись до заборон англійської мови, зате підняли на незримі висоти патріотизм!), хоча мова є наріжним каменем у консолідації нації.  І тут виникає питання - чи на часі проводити реформу мови у такий складний період, чи потрібно саме зараз роз'єднувати суспільство, ламаючи списи, доводячи правоту тих чи інших мовних постулатів? Взагалі, публікуючи наведене вище "Звернення..." пані Людмили Капустенко, я хочу звернути увагу на хаотичний характер мовної реформи, яку, вірогідно, впроваджує досить невелика кількість спеціалістів (тут можна було б поставити і знак питання), які просто не в змозі керувати процесом, видаючи належну кількість орфографічних, тлумачних словників, енциклопедій, словників для іноземців, підручників, посібників та ін. У результаті маємо насичення мови діалектизмами, іншомовними запозиченнями, а часто й мовними покручами. І, мабуть, потрібно спершу отримати ПЕРЕМОГУ над агресором, щоб мати змогу, нарешті, зайнятися впровадженням норм мови замість тої мовної анархії, що панує зараз в інформаційному просторі, щоб преміювати митців за СПРАВЖНІ творчі шедеври, написані  українською мовою,  щоб ввести мовні екзамени для чиновників, а потім і для тих, які матимуть бажання стати громадянами країни - НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ.