понедельник, 26 февраля 2024 г.

Нємцов знав, що Росія йде протоптаною стежиною до чергового культу особи

 

На фото:  Борис Нємцов був ропулярним політиком.

На фото:  Борис Нємцов з недопалком та агент "Окурок".

На фото:  Борис Нємцов був політиком, тому й ручкався з Володимиром Путіним. 



Video: досить розлоге і відверте відеоінтерв'ю Бориса Нємцова. 

     Буквально відразу після трагедії по телебаченню розповсюдили заяву Путіна, що стала одним із прикладів парадоксу: замовник вбивства пообіцяв знайти убивць Бориса Нємцова. До речі, можливо, він виконав обіцянку, бо схоплені та засуджені чеченці дійсно могли бути справжніми виконавцями вбивства. Маріонетки зыграли свою роль. Проте мені так і уявляється картинка, де замовник, сидячи в Кремлі, через відеокамери спостерігає процес ліквідації суперника. Впевнений, що садист не міг пропустити таку нагоду - в режимі онлайн бути майже присутнім на місці страти ненавистної йому людини. У нього, мабуть, і вказівний палецць рефлекторно смикався в унісон зі спалахами пострілів...

      Борис Нємцов не був безгрішним, бо усім відомо, що політика - то брудна справа. Але його харизма була настільки сильною, що він міг особливо не турбуватися щодо цього - Нємцов однозначно і за цим компонентом, і за розумом, і навіть за суто зовнішніми, фізичними, ознаками переважав Путіна, що становило для того реальну загрозу, адже збочений мозок не терпів чиєїсь вищості хоч у чомусь. Недаремно після отримання повної влади Путін посилено вживався в образ "мачо", майже супермена - їздив верхи з оголеним торсом, пірнав, літав, демонстрував кидки в дзюдо, грав у хокей... Опозиційний Нємцов був приречений...

     Добре, що Борис Нємцов був досить публіною людиною, не ховався від журналістів, записував відеоінтерв'ю. Переглядаючи ті відеозаписи, можна не тільки порівняти постаті ката й жертви, але й подумати над "загадковістю" тієї російської душі, що вперто обирає рабські кайдани диктатури, аби у світі всі тремтіли від слова "Росія"... 

вторник, 20 февраля 2024 г.

Теплий лютий - звучить дивно!

 

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими. Годівничка для пташок.

     Сирецький гай типовий для Києва як за рослинністю, так і за рельєфом - з горбами та глибокими тінистими ярами, з джерелами (які, на жаль, пересихають від масових забудов не тільки по краю гаю, але подекуди і посеред лісових галявин. А ще й метро будують...). Проте ще не зовсім щезла із вжитку колишня назва гаю - Дубки, що символізувала переважаючий там вид дерев. Але це колись то були дубки та дубочки - зараз це велетенські, могутні дерева з розлогим гіллям. І навіть вже вимирають - гадаю, не стільки із плином часу, як від безгосподарської людської діяльності.
      Взимку в Дубках колись можна було гарно покататися на лижах та санчатах, лід на озерах приймав любителів ковзанів, хокею... А зараз навіть у лютому (скоро доведеться міняти назви місяців як невідповідні погоді) снігу катма...