Складний рельєф Сирецького гаю

Фото Віталія Бабенка: один із входів у Сирецький гай в Києві, неподалік від станцій метро та залізниці "Сирець".

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві є відгороджені території з побудовами - мабуть, для працівників парку.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену - його "гілка" має пройти прямо під будинком, що на вершині горба.

Фото Віталія Бабенка: оця загорожа якогось молитовного будинку в Сирецькому гаю у Києві знаходиться поряд з парканом будівництва чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві метробудівцям, крім складного рельєфу доводиться вирішувати, як долати водні перепони, зокрема - струмок Курячий брід.

    Сирецький гай у Києві має дуже складний рельєф, навіть якщо брати до уваги, що весь правобережний Київ, практично, розташований у ярах та на їхніх схилах. Метробудівці мають проблему - заглибившись у підніжжя досить високої гори неподалік станції "Сирець", вони виходять тунелем на інший схил цієї гори через кілька сотень метрів, тобто прямо у яр, дном якого протікає струмок Курячий брід, що далі впадає у річку Сирець. Вони змушені були пустити струмок тимчасово прокладеною трубою, а далі заглиблюються у підніжжя іншої гори, на пласкій вершині якої прямо над урвищем з давніх пір стоять дачні будинки. Їм немає сенсу прокладати тунель під дном яру через значний перепад висот. Скоріше вони засиплять цю частину яру, благо грунту у них вистачає. Струмок страждає, його доля може бути зовсім не ласкавою. А метробудівцям доведеться ще кілька таких ярів проходити. Цікаво було б, якби вони дозволили поїзду метро перетинати яри поверхнею, тоді пасажири кілька секунд могли б бачити схили яру позаду і попереду і знову пірнати у тунель. І так, як мінімум двічі до вулиці Білицької, де будується станція, наступна за "Сирцем". Цікаво спостерігати за їхньою роботою, бо зазвичай вони "риються" десь глибоко під ногами мешканців міста...

Теплий лютий - звучить дивно!

 

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими. Годівничка для пташок.

     Сирецький гай типовий для Києва як за рослинністю, так і за рельєфом - з горбами та глибокими тінистими ярами, з джерелами (які, на жаль, пересихають від масових забудов не тільки по краю гаю, але подекуди і посеред лісових галявин. А ще й метро будують...). Проте ще не зовсім щезла із вжитку колишня назва гаю - Дубки, що символізувала переважаючий там вид дерев. Але це колись то були дубки та дубочки - зараз це велетенські, могутні дерева з розлогим гіллям. І навіть вже вимирають - гадаю, не стільки із плином часу, як від безгосподарської людської діяльності.

      Взимку в Дубках колись можна було гарно покататися на лижах та санчатах, лід на озерах приймав любителів ковзанів, хокею... А зараз навіть у лютому (скоро доведеться міняти назви місяців як невідповідні погоді) снігу катма...

Сырецкий гай в Киеве - парк с налетом таинственности

Фото Виталия Бабенко: относительно недавно в парке проложили несколько аллей на месте бывших тропинок.

Фото Виталия Бабенко: относительно недавно в парке проложили несколько аллей на месте бывших тропинок.

Фото Виталия Бабенко: относительно недавно в парке проложили несколько аллей на месте бывших тропинок.

Фото Виталия Бабенко: осенняя листва не только радует глаз, но и приглашает пройтись,  пошуршать...

Фото Виталия Бабенко: дубы очень неохотно расстаются с листвой.

Фото Виталия Бабенко: осенью туман в овраге рассеивается только в очень солнечные дни.

Фото Виталия Бабенко: осенью туман в овраге рассеивается только в очень солнечные дни.

Фото Виталия Бабенко: бювет (артезианская скважина) на краю парка.

Фото Виталия Бабенко: более десятка лет назад местные жители сумели отстоять парк от начавшейся было застройки особняками.

Фото Виталия Бабенко: более десятка лет назад местные жители сумели отстоять парк от начавшейся было застройки особняками.

Фото Виталия Бабенко: подрастающее "поколение" - маленький клён пробивается к свету...

Video: Сырецкий гай в Киеве туманным осенним днем...

        Просто удивительно, как Киев еще не стал одним из центров туризма, ведь его расположение настолько уникально, что об этом нужно снимать фильмы с переводом на разные языки, издавать фотоальбомы с многоязычными комментариями, проводить в иностранных представительствах фотовыставки, попутно развивая туристическую инфраструктуру. Но у нас всё пущено на самотёк, в лучшем случае - туристами занимаются какие-то почти случайные организации, спонтанно возникающие и так же исчезающие или перемещающиеся...

          Впрочем, даже киевляне далеко не всегда знают, где можно отдохнуть от городского шума и даже уединиться, а если и пытаются это делать, то часто предпочитают уезжать за город, попадая в пятницу, конце дня, в огромные заторы или оставаясь в выходные дни дома у телевизора, с завистью глядя передачи о путешествиях.  А ведь тот же киевский Гидропарк имеет пока ещё такие укромные уголки, что там бобры спокойно грызут толстые стволы деревьев и занимаются строительством, а в Голосеевском лесу и Феофании можно даже заблудиться, если не иметь навыков ориентирования, как и в почти девственном лесу киевского Лесного массива. Я уже не говорю о Пуще-Водице, где можно пока встретить даже лосей (сам однажды видел!). 

         "Сырецкий гай" (его часто называют парк "Дубки" из-за преобладания в лесу могучих дубов, которые совсем не похожи на дубы в бывшем парке Дружбы народов), например, даже трудно представить себе целиком -  площадь 194 гектара не так уж просто охватить взглядом, а чтобы посетить все его уголки, пройтись многими тропинками, надо потратить не один день, ведь пересеченный в разных направлениях глубокими оврагами (иногда - с ручьями, озерами), предлагающий экстремального вида тропинки этот парк нельзя назвать легко доступным для пеших прогулок, например, в зимнее время. Но любители лыжного экстрима могут "насладиться" не только крутыми спусками, но и весьма изнурительными подъемами. Кстати, велосипедисты-экстремалы давно оценили эти трассы. А летом здесь вполне можно уединиться в таких тихих уголках, что, порой, становится и страшновато, тем более, что встречаются и какие-то таинственные развалины, и пещеры или шалаши бомжей. 

        Однако киевские руководители всё же постепенно делают некоторые участки леса весьма похожими на городские парки, и там всегда можно встретить и прогуливающихся пожилых людей, и молодых мам с колясками, и занимающихся пробежками любителей здорового образа жизни... К парку легко добраться на метро, пока здесь конечная остановка - "Сырец", но под его холмами уже роют туннель в сторону массива Виноградарь и новых жилых построек на месте бывших яблоневых садов, цветочных парников, соседствовавших с нынешним парком...

61-й Международный кинофестиваль "Берлинале"

      10 февраля открывается 61-й Международный кинофестиваль "Берлинале". В течение одиннадцати дней работы престижного кинофорума будут показаны 385 фильмов из 58 стран.

      "Берлинале" начнется мировой премьерой вестерна американских режиссеров Джоэла и Итена Коэнов "Железная хватка" (True Grit - видео, яз. - русский), который будет показан вне конкурса. Кроме режиссеров, в Берлин приедут исполнители главных ролей - Джефф Бриджес, Джош Бролин и Хейли Стенфелд. Церемония открытия кинофорума при участии его директора Дитера Косслика и бургомистра Берлина Клауса Воверайта состоится вечером в помещении "Берлинале-паласт" на Потсдамской площади.

          За "Золотого" и "Серебряных медведей" в главном конкурсе "Берлинале" будут соревноваться 16 картин, в том числе лента "В субботу" Александра Миндадзе совместного производства Украины, России и Германии. Премьера фильма о катастрофе на Чернобыльской АЭС состоится 14 февраля. Имена победителей станут известны 19 февраля.

         В состав жюри фестиваля, которое возглавит известная итальянская актриса Изабелла Росселини, вошли австралийский продюсер Джен Чепмен, немецкая актриса Нина Хосс, индийский актер Амир Кан, канадский режиссер Гай Меддин, художник по костюмам Сэнди Пауэл (Великобритания). Седьмое место оргкомитет "Берлинале" будет держать свободным, ведь иранский режиссер Джафар Панахи так и не смог приехать в Берлин из-за его заключения на родине.

         На красном ковре "Берлинале" в нынешнем году ожидают на таких звезд мирового кино, как Ральф Файнс, Джерард Батлер, Ванеса Редгрейв, Лиам Нисон, Кевин Спейси, Джереми Айронс, Колен Ферт, Хелен Бонем-Картер и др. Известная певица Мадонна, которая в последнее время пробует себя в режисерском амплуа, на Европейском киноринке в Берлине будет рекламировать свой новый фильм"W.E.".

          Украинскую кинопродукцию в Берлине будет представлять Украинская кинофундация. На стенде, который будет работать здесь с 10 по 20 февраля - в течение всего "Берлинале" - будет представлен "Каталог украинского кино 2010/2011".

Парк возле улицы Сырецкой в Киеве

Фото Виталия Бабенко: в некогда запущенном парке появились аллеи и лавочки.

Фото Виталия Бабенко: сосновая часть парка.

Фото Виталия Бабенко: сосны  иногда (с виду беспричинно) сохнут и гибнут.

Фото Виталия Бабенко: в берёзовой части парка появились могилы животных.

Фото Виталия Бабенко: рябина в зарослях.

Фото Виталия Бабенко: старую асфальтированную дорогу "в никуда" среди дубов теснят дикие заросли.

Фото Виталия Бабенко: основа парка - мощные, развесистые дубы.

Фото Виталия Бабенко: с улицы Сырецкой хорошо видна киевская телевизионная вышка.

       Парк, который среди киевлян известен как "Дубки", официально именуют  Сырецким парком или даже парком "Сырецкий гай" (не путать его с "Сырецким дендропарком" - огороженным и окультуренным, но мало известным даже киевлянам ботаническим садом!). При этом, его границы очень часто неопределённы в различных описаниях - видимо, в зависимости от того, кто какие места любит посещать, а некоторые из них представляют собой заросли сродни  джунглям. По сути, это лес посреди города, но киевлян это не удивляет, ведь обилие оврагов и крутых холмов, родников, ручейков, не считая почти вековых деревьев, затрудняет здесь не только строительство, но и ведение иной деятельности. 

     В последнее время прослеживается попытка киевской власти создать некоторую видимость культурного строительства в парке - прокладываются выложенные тротуарными плитками аллеи с лавочками и фонарями в некоторых частях леса. Но так как эти места разделены или глубокими оврагами, или улицами и даже железной дорогой, то возникает впечатление разобщённости этих частей.  
      Парка возле улицы Сырецкой (на некоторых картах этот отрезок улицы присоединяют к Северо-Сырецкой) тоже коснулись ветры перемен, но только одной его части - между улицами Белицкой и Сырецкой, в другой - бывшие асфальтированные дороги быстро зарастают, исчезая в массе зелени. Там, в гуще леса среди оврагов, любители велосипедного экстрима устроили себе трассу для прыжков. А вечерней порой парк вообще кажется дремучим лесом...

          

"Дубки". Фото і відео частини Сирецького гаю в Києві

Фото Віталія Бабенка. Осінні кольори дубового листя в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Осінні кольори дубового листя молодих дубків у Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Лавки та пеньок замість столика в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Навіть величезні гілляки дубів у Сирецькому гаю інколи ламаються.

Фото Віталія Бабенка. Між горбами в "Дубках" Сирецького гаю Києва проходить вулиця Стеценка.

Фото Віталія Бабенка. Імпровізоване місце для пікніка в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Гриб серед листя в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Гриби серед листя в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Вдалося вловити момент в Сирецькому гаю, як у пісні: "...одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене...".

Фото Віталія Бабенка. Осіння алея в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Осіннє листя, шурхіт якого під ногами сприяє релаксації...

 © Video. Осінь у Сирецькому гаю. Київ.

        Київ розташовано в унікальному місці, але далеко не усі його мешканці це усвідомлюють. Буквально в кожному районі Києва є гарні місця для відпочинку, де можна ще й поспілкуватися з природою. В будь-яку пору року в Києві дуже гарно, а пандемія коронавірусу тільки підвищила цінність зелених зон Києва, де завжди можна побути на самоті, без обридлих масок - походити, подихати свіжим повітрям, набратися у дерев сил для протистояння клятим вірусам...  

         Сирецький гай - одне з таких місць, де могутні дуби вселяють оптимізм і впевненість у людей, які надають перевагу не страшним новинам із телевізора, а намагаються вловити ті флюїди здоров'я, що їх поки що продукує природа!

Частина "Сирецького гаю" - Дубки

Фото Віталія Бабенка: добре вторована стежка веде до станцій метро та міської електрички "Сирець".

Фото Віталія Бабенка: горби та яри Дубків.

Фото Віталія Бабенка: у Дубках люблять займатися спортивними вправами.

Фото Віталія Бабенка: у прихильників пікніків є свої улюблені місця.

Фото Віталія Бабенка: через яр з такими крутими схилами буває непросто перебратися.

Фото Віталія Бабенка: один з ярів потихеньку засипають, бо комусь, мабуть, подобаються рівнини...

Фото Віталія Бабенка: оцей "довгобуд" на галявинці серед лісу був приблизно у такому ж стані і 20 років тому...

Фото Віталія Бабенка: важко уявити, але судячи з усього, цією "шосейною" дорогою з гранітних каменів колись активно їздили.

Фото Віталія Бабенка: отак цвітуть сосни, яких тут майже не зустрінеш...

Фото Віталія Бабенка: такий гайок відрізняється від інших частин лісу не тільки березами, але й соковитою травою.

Фото Віталія Бабенка: навіть могутні дуби з часом поступаються місцем "цивілізованому" бетону...

      Велика територія парку "Сирецький гай" залізницею та вулицями розділяється на різні частини. Одну з них здавна називали Дубки, там навіть на схилах одного з пагорбів розташувався однойменний ресторан. В принципі - кругом у всьому гаю основними деревами можна назвати дуби - вони давно вже не дубки, деякі з них просто вражають своєю могутністю, вони горді та величні "королі" лісу. Інколи просто дивуєшся, як вони тримають свої товстелезні віти, стоячи  на таких  крутих схилах безлічі ярів та ярочків. Звичайно, є там і граби, і липи, зустрічаються сосни та березові гайочки. Увесь цей справжнісінький ліс, перерізаний доріжками та кількома струмками, що беруть початок  із джерел під його горбами, є улюбленим місцем для прогулянок пішки і на велосипедах мешканців навколишніх вулиць - Саратівської, Салютної, Стеценка, Януша Корчака (колишня - Баумана) та інших... До речі, цей лісовий масив своїм рельєфом та рослинністю  схожий на Голосіївський ліс. Жаль, що тут, як і там, іноді можна побачити поваленими старезні дуби, сумно також, що пересихають джерела - з двох найвідоміших, прямо на початку вулиці Стеценка, попід схилом біля ресторану "Дубки", залишилося одне, до якого вишиковуються черги - за смачнющою водою. Одне з інших джерел, розташованих в глибині лісу, забруднилося  після того, як на розі вулиць Стеценка та Саратівської почала діяти автомийка, хоча вона, здається, і не дуже популярна. Прикметним є також те, що саме через цей ліс часто ходять до та від станцій метро й електрички "Сирець", хоча доводиться ходити крутими стежками через яри та пагорби, зате - навпростець. Взимку це роблять тільки екстремали...