Складний рельєф Сирецького гаю

Фото Віталія Бабенка: один із входів у Сирецький гай в Києві, неподалік від станцій метро та залізниці "Сирець".

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві є відгороджені території з побудовами - мабуть, для працівників парку.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену - його "гілка" має пройти прямо під будинком, що на вершині горба.

Фото Віталія Бабенка: оця загорожа якогось молитовного будинку в Сирецькому гаю у Києві знаходиться поряд з парканом будівництва чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві метробудівцям, крім складного рельєфу доводиться вирішувати, як долати водні перепони, зокрема - струмок Курячий брід.

    Сирецький гай у Києві має дуже складний рельєф, навіть якщо брати до уваги, що весь правобережний Київ, практично, розташований у ярах та на їхніх схилах. Метробудівці мають проблему - заглибившись у підніжжя досить високої гори неподалік станції "Сирець", вони виходять тунелем на інший схил цієї гори через кілька сотень метрів, тобто прямо у яр, дном якого протікає струмок Курячий брід, що далі впадає у річку Сирець. Вони змушені були пустити струмок тимчасово прокладеною трубою, а далі заглиблюються у підніжжя іншої гори, на пласкій вершині якої прямо над урвищем з давніх пір стоять дачні будинки. Їм немає сенсу прокладати тунель під дном яру через значний перепад висот. Скоріше вони засиплять цю частину яру, благо грунту у них вистачає. Струмок страждає, його доля може бути зовсім не ласкавою. А метробудівцям доведеться ще кілька таких ярів проходити. Цікаво було б, якби вони дозволили поїзду метро перетинати яри поверхнею, тоді пасажири кілька секунд могли б бачити схили яру позаду і попереду і знову пірнати у тунель. І так, як мінімум двічі до вулиці Білицької, де будується станція, наступна за "Сирцем". Цікаво спостерігати за їхньою роботою, бо зазвичай вони "риються" десь глибоко під ногами мешканців міста...

Частина "Сирецького гаю" - Дубки

Фото Віталія Бабенка: добре вторована стежка веде до станцій метро та міської електрички "Сирець".

Фото Віталія Бабенка: горби та яри Дубків.

Фото Віталія Бабенка: у Дубках люблять займатися спортивними вправами.

Фото Віталія Бабенка: у прихильників пікніків є свої улюблені місця.

Фото Віталія Бабенка: через яр з такими крутими схилами буває непросто перебратися.

Фото Віталія Бабенка: один з ярів потихеньку засипають, бо комусь, мабуть, подобаються рівнини...

Фото Віталія Бабенка: оцей "довгобуд" на галявинці серед лісу був приблизно у такому ж стані і 20 років тому...

Фото Віталія Бабенка: важко уявити, але судячи з усього, цією "шосейною" дорогою з гранітних каменів колись активно їздили.

Фото Віталія Бабенка: отак цвітуть сосни, яких тут майже не зустрінеш...

Фото Віталія Бабенка: такий гайок відрізняється від інших частин лісу не тільки березами, але й соковитою травою.

Фото Віталія Бабенка: навіть могутні дуби з часом поступаються місцем "цивілізованому" бетону...

      Велика територія парку "Сирецький гай" залізницею та вулицями розділяється на різні частини. Одну з них здавна називали Дубки, там навіть на схилах одного з пагорбів розташувався однойменний ресторан. В принципі - кругом у всьому гаю основними деревами можна назвати дуби - вони давно вже не дубки, деякі з них просто вражають своєю могутністю, вони горді та величні "королі" лісу. Інколи просто дивуєшся, як вони тримають свої товстелезні віти, стоячи  на таких  крутих схилах безлічі ярів та ярочків. Звичайно, є там і граби, і липи, зустрічаються сосни та березові гайочки. Увесь цей справжнісінький ліс, перерізаний доріжками та кількома струмками, що беруть початок  із джерел під його горбами, є улюбленим місцем для прогулянок пішки і на велосипедах мешканців навколишніх вулиць - Саратівської, Салютної, Стеценка, Януша Корчака (колишня - Баумана) та інших... До речі, цей лісовий масив своїм рельєфом та рослинністю  схожий на Голосіївський ліс. Жаль, що тут, як і там, іноді можна побачити поваленими старезні дуби, сумно також, що пересихають джерела - з двох найвідоміших, прямо на початку вулиці Стеценка, попід схилом біля ресторану "Дубки", залишилося одне, до якого вишиковуються черги - за смачнющою водою. Одне з інших джерел, розташованих в глибині лісу, забруднилося  після того, як на розі вулиць Стеценка та Саратівської почала діяти автомийка, хоча вона, здається, і не дуже популярна. Прикметним є також те, що саме через цей ліс часто ходять до та від станцій метро й електрички "Сирець", хоча доводиться ходити крутими стежками через яри та пагорби, зате - навпростець. Взимку це роблять тільки екстремали... 

Мешканці одного з мікрорайонів Києва опинилися у пастці

        

Фото Віталія Бабенка: єдиний в'їзд з площі Валерія Марченка до кількох будинків! Буває, що хтось із приїжджих там залишає свою машину, тоді рух повністю блокується.

Фото Віталія Бабенка: єдиний в'їзд з площі Валерія Марченка до кількох будинків! Буває, що хтось із приїжджих там залишає свою машину, тоді рух повністю блокується.

Фото Віталія Бабенка: міжбудинковий проїзд у столиці України. Хоча дуже схоже на ті дороги в РФ, над якими так звикли сміятися.

Фото Віталія Бабенка: альтернативний в'їзд з площі Валерія Марченка до кількох будинків заблоковано бетонними блоками. 

Фото Віталія Бабенка: дуже важко повірити, що цією вулицею Києва активно користуються, адже їздити там краще всюдиходами.

Фото Віталія Бабенка: дуже важко повірити, що цією вулицею Києва активно користуються, адже їздити там краще всюдиходами.

Фото Віталія Бабенка: дуже важко повірити, що цією вулицею Києва від площі до вулиці Північно-Сирецької активно користуються, адже їздити там краще всюдиходами.

Фото Віталія Бабенка: новобудови Києва від площі В. Марченка до масиву Виноградар частково знаходяться понад цією розбитою дорогою.

Фото Віталія Бабенка: затори на вулиці Стеценка тягнуться від метро "Сирець" до площі імені В. Марченка.

       В районі площі імені Валерія Марченка (колишня Інтернаціональна) розташовані, переважно "хрущівки", котрі ще років 10-15, начебто, збиралися зносити. Зараз такі розмови вщухли, адже поряд, на територіях колишніх квітникарства та яблуневого саду будується велетенський Варшавський мікрорайон. Туди тягнуть лінію метро, розбудовують інфраструктуру. Здавалось би, і прилеглу місцину можна було б упорядкувати. Проте, наприклад, мешканці будинків 2-А, 4, 4-А, 6, 8 по вулиці Стеценка буквально опинилися в пастці - до них проблематично під'їхати машинам мешканців, швидкої допомоги, таксі, не кажучи вже про громіздкі пожежні та вантажні авто. Єдиний вщент розбитий колесами вузенький в'їзд з площі розташовано між спорудою електрощитової та деревом. Є ще дорога від площі до вулиці Північно-Сирецької, що тягнеться між хрущівками та парканом новобудов, її завжди називали "пожаркою", частину її гарно відремонтували, але якусь сотню метрів "забули" заасфальтувати після прокладання під нею водогону для нового мікрорайону. На світлинах трохи видно, що там робиться після невеликого дощу. Годі казати, що після зливи там тільки танками можна проїхати. Тим більше, що коротший шлях кимось вперто блокується бетонними блоками. 

    Цікаво, що зовсім нещодавно Віталій Кличко побував у цьому районі на відкритті реконструйованого дитсадочка. Гадаю, що його супровід возив шефа дальніми дорогами, щоб він, бува, не загруз у тому болоті. Та й жахливі затори між станцією метро "Сирець" і вказаною вище площею вони теж якось об'їхали, бо він так і не побачив, мабуть, що зливний колектор вздовж вулиці Стеценка усе ще будується, значно звужуючи автодорогу в кількох місцях, тоді як термін його будівництва колись чітко було зазначено: 06. 2010 - 09. 2012 (була надія, що до "Євро-2012" могли закінчити хоча б більшу частину). Ось так хазяйнує Віталій Кличко, якого кияни, ймовірно, оберуть на наступний термін. Мабуть, в надії, що він виправить свої помилки?..

Притулок безхатьків посеред Києва

 

Фото Віталія Бабенка. Київ. Притулок безхатьуів на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній).

Фото Віталія Бабенка. Київ. Притулок безхатьуів на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній).

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звалище на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній) на місці "вічного" будівництва зливної каналізації.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звалище на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній) на місці "вічного" будівництва зливної каналізації.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звалище на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній) на місці "вічного" будівництва зливної каналізації.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звичний затор на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній), видніється паркан, що загороджує "довгобуд" колектору.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Єдиний в'їзд (та виїзд) з площі Валерія Марченка (колишньої Інтернаціональної) до будинків 2, 2-А, 4, 4 А, 8, 10 по вулиці Стеценка.

             Київська площа Валерія Марченка (колишня Інтернаціональна) розташована у зручному місці перетину кількох вулиць (Щербаківського, Стеценка, Виговського), через неї більшість киян їдуть на Берковці, у Пущу-Водицю, Виноградар і навпаки - через неї лежать шляхи до станцій метро "Нивки" та "Сирець". Тобто рух там напружений, кияни їдуть через площу у всіх напрямках. Але прямо посередині площі є "оази", сяк-так загороджені зеленими парканчиками - там має вестися будівництво колектора, яке розпочалося у червні 2010 р., а мало закінчитися у жовтні 2012 р. (!!!). Деякі його ділянки, що страшенно заважали руху транспорту, вже побудовані, а деякі виглядають абсолютно закинутими довгобудами - там повиростали кущі та дерева і, як завжди, несвідомі громадяни так і намагаються залишити там гори сміття. А безхатькам (яких частіше коротко називають словом "бомж") - радість, адже умови для спорудження такого собі прихистку створені ідеальні, бо мешканці за ті огорожі майже не заглядають, а будівники колектору про нього, мабуть, вже й забули. Як і шановний мер Києва Віталій Кличко...

На місці яблуневого саду у Києві будується Варшавський мікрорайон

Фото Віталія Бабенка: поряд з районом "Виноградар" виростають будівлі "Варшавського" мікрорайону.

Фото Віталія Бабенка: поряд з районом "Виноградар" виростають будівлі "Варшавського" мікрорайону.

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком".

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком", незважаючи на високовольтну лінію.

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком".

Фото Віталія Бабенка: вздовж вулиці Виговського були гаражі, частину з них вже знесли.

Фото Віталія Бабенка: частина гаражів ще залишилася, до них ще просто не дійшло будівництво.

Фото Віталія Бабенка: стосовно екології - відомо, що омела вражає дерева саме у загазованій атмосфері...

На фото: карта забудови нового мікрорайону.

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком", незважаючи на високовольтну лінію.

Фото Віталія Бабенка: це гаражі вздовж саду, який ще залишається на протилежному боці вулиці Виговського, у районі Берковецького цвинтаря.

         Забудовники обіцяють майбутнім мешканцям новобудов райські умови - відсутність загазованності, пилу, два озера і навіть сад. Щодо саду - він тут дійсно був, квітував і яблука рясно родили. Розташування саду на величезному пустирі біля масиву Виноградар було зумовлено простою причиною - будувати там за радянськими нормами було заборонено через близькість та розгалуженість високовольтних ліній електропередачі. Щоправда, ще на початку Незалежності були проекти пустити електроенергію кабелями у землі, у такому випадку норми забудови значно "поблажливіші". Але проект потребував значних капіталовкладень, простіше і дешевше виявилось... переглянути норми! 

         І тепер, нарешті, знайшлися забудовники, котрі високими темпами ведуть будівництво житлового мікрорайону "Варшавський". Більше того - від нинішньої кінцевої станції метро "Сирець" терміново прокладається тунель у напрямку нового мікрорайону (зауважу, що назустріч йому вздовж продовження  гілки метро "рухається" такими ж темпами інший мікрорайон - "Сирецькі сади", вони зустрінуться в районі заводів "Кристал" та "Квазар", якщо ті до того часу не підуть під знесення). Без метро ці мікрорайони породять транспортний колапс, адже додадуться сотні тисяч мешканців.

        Неподалік нових мікрорайонів є парк "Сирецький гай", але він не рятуватиме від транспортних потоків по вулиці Виговського (колишньої Маршала Гречка) та проспекту Правди, бо знаходиться по інший бік мікрорайону. А от з озерами - суто рекламний хід, бо Синє озеро може й не "дожити" до кінця забудови, швидко міліючи, а Блакитне більше схоже на штучний басейн серед будівель Виноградаря. Але частина будівель вже заселена, і, судячи з усього настане ще й демографічний колапс, бо щось не дуже видно будівництва дитсадочків, шкіл, лікарень та інших об'єктів соціальної інфраструктури. Хоча, можливо, вони ще там будуть, але я чомусь весь час думаю про ті високовольтні лінії...

Джерела поблизу струмка Сирець у Києві

 

Фото Віталія Бабенка. Сирецький струмок у Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Місток через Сирецький струмок у Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Місток через Сирецький струмок у Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Два джерела поблизу Сирецького струмка в Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Джерело поблизу Сирецького струмка в Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Джерело поблизу Сирецького струмка в Києві.

          Кияни мають можливість користуватися не тільки артезіанською водою (свердловини  є поблизу домівок багатьох мешканців міста - пробурені після Чорнобильської катастрофи), але й джерельною. Колись я їздив на прогулянки у Пущу-Водицю, а звідти регулярно привозив джерельну воду. Проте часто, прогулюючись із тоді маленьким сином Сирецьким гаєм, я набирав чисту водичку із джерел, нинышный вигляд яких подано на світлинах. Втім, у розпал будівництва житлових будинків на горі, з-під якої струменіли джерела, вода в них почала зникати. До речі, отак, після початку будівництва поблизу житлового масиву, на Виноградарі зникло Синє озеро!  Кілька років ці джерела були пересохлими, але на радість тим людям, які звикли до джерельної води, вони усе ж відродилися, тому до них регулярно навідуються навіть здалеку, хоча вони не такі популярні, як одне з джерел поблизу ресторану "Дубки".