Руйнування може бути і рукотворним

 

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. Більшість цих споруд могли б використовуватися у якості сімейних бомбосховищ.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву.

Фото Віталія Бабенка: колись тут був яблуневий сад. За ним (за деревами у лівій частині світлини) - Берковецький цвинтар, з вікон нового масиву його буде гарно видно.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. За "скелетами" нових будівель - пересохле через неконтрольоване будівництво колись багатоводне та милуюче зір озеро Синє.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. Гадаю, більшість цих споруд могли б використовуватися у якості сімейних бомбосховищ.

        Незважаючи на війну, у Києві продовжується житлове будівництво. Жаль тільки, що, мабуть, суттєво порушуються будівельні норми. Наприклад, проходження через масив, що почав зростати на місці колишнього яблуневого саду, а також через увесь майже збудований Варшавський мікрорайон високовольтних ліній електропередачі навряд чи сприятиме здоров'ю мешканці новобудов. Колись, ще на початку 90-х, будівельники поглядали на ці території, але побутувала думка, що спочатку треба знайти гроші для переробки високовольтних ліній - пустити їх кабелями під землею. Як бачимо, нинішнє покоління будівельників знехтувало застереженнями попередників.

            А знесення гаражів було б доцільне, якби на їхньому місці було збудовано сучасні підземні паркінги з обов'язковими бомбосховищами. Проте я дуже сумніваюся, що таке є у проектах наших будівельників, бо вони навіть житлові споруди будують мало не впритул до автотрас, не думаючи про майбутнє розширення доріг, не кажучи вже про вихлопні гази, що підійматимуться до вікон мешканців...

На місці яблуневого саду у Києві будується Варшавський мікрорайон

Фото Віталія Бабенка: поряд з районом "Виноградар" виростають будівлі "Варшавського" мікрорайону.

Фото Віталія Бабенка: поряд з районом "Виноградар" виростають будівлі "Варшавського" мікрорайону.

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком".

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком", незважаючи на високовольтну лінію.

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком".

Фото Віталія Бабенка: вздовж вулиці Виговського були гаражі, частину з них вже знесли.

Фото Віталія Бабенка: частина гаражів ще залишилася, до них ще просто не дійшло будівництво.

Фото Віталія Бабенка: стосовно екології - відомо, що омела вражає дерева саме у загазованій атмосфері...

На фото: карта забудови нового мікрорайону.

Фото Віталія Бабенка: територія колишнього саду стала будівельним "майданчиком", незважаючи на високовольтну лінію.

Фото Віталія Бабенка: це гаражі вздовж саду, який ще залишається на протилежному боці вулиці Виговського, у районі Берковецького цвинтаря.

         Забудовники обіцяють майбутнім мешканцям новобудов райські умови - відсутність загазованності, пилу, два озера і навіть сад. Щодо саду - він тут дійсно був, квітував і яблука рясно родили. Розташування саду на величезному пустирі біля масиву Виноградар було зумовлено простою причиною - будувати там за радянськими нормами було заборонено через близькість та розгалуженість високовольтних ліній електропередачі. Щоправда, ще на початку Незалежності були проекти пустити електроенергію кабелями у землі, у такому випадку норми забудови значно "поблажливіші". Але проект потребував значних капіталовкладень, простіше і дешевше виявилось... переглянути норми! 

         І тепер, нарешті, знайшлися забудовники, котрі високими темпами ведуть будівництво житлового мікрорайону "Варшавський". Більше того - від нинішньої кінцевої станції метро "Сирець" терміново прокладається тунель у напрямку нового мікрорайону (зауважу, що назустріч йому вздовж продовження  гілки метро "рухається" такими ж темпами інший мікрорайон - "Сирецькі сади", вони зустрінуться в районі заводів "Кристал" та "Квазар", якщо ті до того часу не підуть під знесення). Без метро ці мікрорайони породять транспортний колапс, адже додадуться сотні тисяч мешканців.

        Неподалік нових мікрорайонів є парк "Сирецький гай", але він не рятуватиме від транспортних потоків по вулиці Виговського (колишньої Маршала Гречка) та проспекту Правди, бо знаходиться по інший бік мікрорайону. А от з озерами - суто рекламний хід, бо Синє озеро може й не "дожити" до кінця забудови, швидко міліючи, а Блакитне більше схоже на штучний басейн серед будівель Виноградаря. Але частина будівель вже заселена, і, судячи з усього настане ще й демографічний колапс, бо щось не дуже видно будівництва дитсадочків, шкіл, лікарень та інших об'єктів соціальної інфраструктури. Хоча, можливо, вони ще там будуть, але я чомусь весь час думаю про ті високовольтні лінії...

Б'ємо на сполох - потрібно рятувати Синє озеро на Виноградарі у Києві

Фото Віталія Бабенка: менша частина Синього озера, яке катастрофічно міліє.

Фото Віталія Бабенка: більша (пляжна) частина Синього озера, яке катастрофічно міліє.

Фото Віталія Бабенка: більша (пляжна) частина Синього озера, яке катастрофічно міліє. Колись з оцього місця зйомки в озеро текла вода з джерел, які нині зникли.

Фото Віталія Бабенка: птахи поки що знаходять поживу в Синьому озері, яке катастрофічно міліє.

Фото Віталія Бабенка: протока між частинами Синього озера зовсім пересохла.

Фото Віталія Бабенка: колись навіть верхня з цих труб була під водами  Синього озера.

Фото Віталія Бабенка: на місці повноводної колись затоки Синього озера - "модне" у нинішньому році згарище.

Фото Віталія Бабенка: спалений "інфраструктурний" об'єкт Синього озера, яке катастрофічно міліє.

Фото Віталія Бабенка: від цієї квітуючої груші колись було видно обидві частини Синього озера та протоку між ними.

        Синє озеро, що на тисячі років старіше за сусідній масив Виноградар у Києві, успішно годувало риб та водоплаваючих птахів ще з часів останнього Льодовикового періоду. Але людська так звана "цивілізація" швиденько поклала край цій гармонійній екосистемі. Обходячи озеро навколо навіть кілька десятків років тому, було видно, що воно знало  кращі часи - обриси берегів свідчили про колишню досить значну глибину озера, значно більшу площу. До речі, пару десятків років тому (точніше - у 1998 році) озеро капітально чистили з відкачуванням води (!), воно на деякий час стало досить повноводним, його навіть штучно підживлювали водою із зовнішніх джерел. Кілька років тому трохи впорядковували його береги, були обіцянки зробити парк відпочинку навколо нього... 

         Проте зараз Синє озеро починає нагадувати велику калюжу, точніше - дві, бо до недавніх пір воно нагадувало обрисами величезну літеру "Н", де дві водойми  з'єднувалися між собою досить глибокою протокою (десь з метр глибиною), яка нині зовсім пересохла, і через неї вже протоптано доріжку на колишній "півострів". У результаті маємо не одне озеро, а два, що синхронно катастрофічно міліють з причин, які, вірогідно, викликані висотним будівництвом поблизу озера... Вже давно говорять про необхіднисть вживати заходи з порятунку водойми, але "віз і нині там". Втім, такі проблеми і з багатьма іншими київськими водоймами. А нинішня безсніжна зима, якій передувала бездощова осінь та після якої вже два місяці весни практично немає дощів значно прискорили процес знищення озера. Неподалік від озера бурхливими темпами ведеться гігантське житлове будівництво, немає сумнівів у тому, що в рекламних проспектах забудовників Синє озеро зазначене у якості однієї з принад для майбутніх (та вже й нинішніх, бо частина будівель заселена) мешканців. Чому б тим будівельникам не докласти хоча б трохи зусиль та витратити якусь дещицю з велетенських прибутків для благоустрою та порятунку озера?..