Фотоспогад про важку київську зиму 2026 року

 

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах, а також автомобільні фари трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах, а також автомобільні фари трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах, деякі вітрини трошки освітлювали темні київські вулиці.

Фото Віталія Бабенка: світлинами важко передати блиск снігу та ожеледі на кущах і деревах.

Фото Віталія Бабенка: світлинами важко передати блиск снігу та ожеледі на кущах і деревах.

Фото Віталія Бабенка: танцювальний майданчик у київському Гідропарку практично усю зиму був покритий рівненьким шаром льоду. Чим не ковзанярський рай?

     Цієї зими я часто згадував, що комусь дуже дошкуляє глобальне потепління. Киянам, у квартирах яких температура інколи падала до нульових позначок, у такі "казочки" важко було повірити. А якщо згадати, що майже протягом двох місяців зовнішня температура й не піднімалася вище десяти градусів морозу (а нерідко бувало й по мінус 17-20!), то мешканці Києва радше б повірили у прихід нового льодовикового періоду. Усі прикмети були в наявності. 

    І мені не забути лютий та березень 2022 року - ворог руйнував домівки українців у десятиградусні морози. Тактика у них така. Я тоді виїхав на Львівщину з Києва 10 березня у десятиградусний мороз на літній гумі, їхати довелось 1017 км, бо блокпости направляли в об'їзди та ін. Ще тоді, приїхавши у Львівську область і мерзнучи у великій порожній хаті, я сказав собі, що не віритиму у потепління на планеті. І зима 2026 року тільки ще більше переконала мене у цьому. Щоправда, березень у цьому році не такий холодний, як у перший рік війни, не такий сніжний, як був, наприклад, у 2013 році, але й теплових рекордів, здається, не прогнозується. Тепла й бессніжна зима у наших широтах - це аномально А влітку мені допомагатимуть переносити спеку оці світлини, що нагадуватимуть про "заморожений" Київ.

Ворони почувають себе вільно у містах

Фото Віталія Бабенка: ворона в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: ворона в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: люди підгодовують ворон взимку.

Фото Віталія Бабенка: люди підгодовують ворон взимку. 

 

Video: Ворона "приймає ванну" біля одного з київських бюветів.

    Ворона сіра (Corvus corone cornix) - дуже розумний птах. Взагалі, останніми десятиліттями сімейство воронових завойовує міста, відтісняючи звичних людям горобців та голубів. А ластівок у містах вже взагалі не видно (щоправда, дехто каже, що справа в архітектурі - мовляв, будівлі стали такими, що ластівкам немає куди ліпити свої гнізда, але я вважаю, що саме ворони витісняють усіх менших птахів із міст). Цієї зими до годівнички біля мого вікна не прилетіло жодної синиці, а раніше навіть у квартиру залітали серед зими у відчинену кватирку. Голуби ще тримаються, бо й самі чималі та нахабні. На представленому відео видно, що сіра ворона у спекотний день вирішила охолодитися у посудині, в яку люди наливають водичку для птахів. Те, що я був поряд, ворону не хвилювало, знає, що у містах люди їх не чіпають, 

хоча  вони завжди готові поцупити щось їстівне з незаскленого балкону або поживитися приманкою для риби у неуважного рибалки.

Теплий лютий - звучить дивно!

 

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.

Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими. Годівничка для пташок.

     Сирецький гай типовий для Києва як за рослинністю, так і за рельєфом - з горбами та глибокими тінистими ярами, з джерелами (які, на жаль, пересихають від масових забудов не тільки по краю гаю, але подекуди і посеред лісових галявин. А ще й метро будують...). Проте ще не зовсім щезла із вжитку колишня назва гаю - Дубки, що символізувала переважаючий там вид дерев. Але це колись то були дубки та дубочки - зараз це велетенські, могутні дерева з розлогим гіллям. І навіть вже вимирають - гадаю, не стільки із плином часу, як від безгосподарської людської діяльності.

      Взимку в Дубках колись можна було гарно покататися на лижах та санчатах, лід на озерах приймав любителів ковзанів, хокею... А зараз навіть у лютому (скоро доведеться міняти назви місяців як невідповідні погоді) снігу катма...

Сніг у Києві випав ненадовго...

 

Фото Віталія Бабенка: грудневий сніг на кущах у Києві.

Фото Віталія Бабенка: грудневий сніг  у Києві.

Фото Віталія Бабенка: грудневий сніг на кущах.   Київ, вулиця Данила Щербаківського.

Фото Віталія Бабенка: грудневий сніг.   Київ, вулиця Данила Щербаківського поблизу площі Валерія Марченка (колишньої Інтернаціональної площі).

        Сподівання киян, що Новий рік прийде в обрамленні засніжених дерев зменшилися - сніг, який випав кілька днів тому, вже був змитий нещадними дощами. І прогнози показують підвищення температури до +8, дощі навіть у новорічну ніч... Втішає спогад про те, що минулої зими взагалі снігу не бачили. Та й дощів узимку було обмаль, тому й надолужувала втрачене прохолодна й волога, але квітуюча весна. 

Погодная аномалия - бесснежная зима

Фото Виталия Бабенко: молодые мамы с удовольствием выводят и вывозят малышей на прогулку в Сырецкий парк.

Фото Виталия Бабенко:  сосны в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  дубы в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  дубы в Сырецком парке впечатляют "мощью" своих ветвей.

Фото Виталия Бабенко:  в Сырецком парке есть глубокие и тёмные, заросшие лесом овраги.

Фото Виталия Бабенко:  дубы на краю оврага в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  упавшая сосна в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  в Сырецком парке попадаются и усохшие деревья.

Фото Виталия Бабенко:  в Сырецком парке попадаются и упавшие деревья.

Фото Виталия Бабенко:  зеленый чистотел у поросшего мхом пня в Сырецком парке зимой.

Фото Виталия Бабенко:  "европейцы" создают свалку мусора  у входа в Сырецкий парк, возле бювета с прекрасной водой.

Фото Виталия Бабенко:  "европейцы" создают свалку мусора  у входа в Сырецкий парк.

Фото Виталия Бабенко:  дом с крышей из солнечных панелей  у входа в Сырецкий парк.

        То, что люди очень мало знают о своей планете, давно понятно. Ведь рассуждения о глобальном потеплении чередуются намеками о вполне возможном новом ледниковом периоде, имеющем еще более глобальное (по сути - вселенское!) происхождение, если не рассматривать иные "высоконаучные" рассуждения... И, заметьте, об этих катаклизмах даже кинофильмы снимают, что добавляет только тревоги мыслям о том, что безумные сценарии, порой, воплощаются в жизнь. 

       Однако нынешняя зима в Украине большинству граждан, видимо, нравится - погода уже два месяца зимы почти всё время плюсовая. снежок пролетает изредка и тут же тает, можно ходить в осенней одежде и обуви... Интересно, правда, на что спишут взимаемые с граждан налоги коммунальные службы, если им этой зимой ни разу еще не пришлось заниматься чисткой снега или посыпанием солью многострадальных дорог? Может, начнут строить дороги? Впрочем, это риторические вопросы, наши муниципалитеты славятся своим умением делать немыслимые фокусы с деньгами, справятся и сейчас. Но я бы посоветовал им  воспользоваться такой благоприятной погодой, чтобы наводить порядок, например,  в парках и окружающих Киев лесах. где не так уж много работы, учитывая многочисленность простаивающих из-за отсутствия снега техники и работников. 

     Киевляне, кстати, с удовольствием прогуливаются в парках, пытаясь поймать лучи скупого в этот период солнца, радуясь тому, что нет грязи и слякоти, а некоторые даже пикники устраивают - совсем по-весеннему. Я тоже прогулялся по небольшой части сырецкоого парка (который официально называют "Сырецкий гай", см. ещё фото и видео) и увидел, что ухожены только зоны возле выложенных плиткой дорожек. Дальше попадаются и кучи мусора, и просто следы варварских гулянок, что явно свидетельствует о неготовности нашего населения соблюдать европейские ценности. Штрафовать бы... Скажем так, что не помешало бы озаботиться отсутствием в парковых зонах туалетов. Чуть в глубине - есть упавшие деревья и усохшие, т. е. те, которые давно надо убрать, не ожидая пока упадут. Но в целом - приятно, что в Киеве есть ещё такие места, где природные уголки находятся чуть ли не в первозданном виде...    

Картина "Зимняя река в предгорье"

На фото: картина Виталия Бабенко "Зимняя река в предгорье". Холст, масло, размер 50х57,5 см.

      Довольно снежная зима вдохновила на написание картины со льдом и снегом. Обошёлся без пленэра - нашёл фотографию, которая понравилась, открыл её на мониторе компьютера, и через несколько дней сюжет был перенесен на холст, хотя и "отсебятины" здесь хватает, как, впрочем, и в других моих картинах.  

      Фотоснимок "мыльницей" не очень хорошо передает краски, картина немного бликует, но лень пытаться делать высокохудожественный снимок. Довольно картины... Это я над собой подсмеиваюсь, что частенько делаю...

Воробей - друг человека?

Фото Виталия Бабенко: воробей на импровизированной кормушке в киевском Гидропарке.

Фото Виталия Бабенко: воробей кормится из импровизированной кормушки в киевском Гидропарке.

Фото Виталия Бабенко: воробей возле импровизированной кормушки в киевском Гидропарке.

Фото Виталия Бабенко: воробьи по очереди кормятся из кормушки в киевском Гидропарке.

Фото Виталия Бабенко: воробей отлетает от импровизированной кормушки в киевском Гидропарке - уступает место другому.

      Воробьи селятся поблизости от человека. Хотя это осторожные птицы, но они легко идут на контакт с людьми, часто принимая пищу из их рук, хотя и не так смело, как голуби или вороны. Можно сказать, что воробей себя считает другом человека. Правда, люди не всегда отвечают взаимностью, но ведь и среди людей дружба не повсеместна... Тем не менее, в Киеве даже появился памятник воробью. А некоторые вообще называют воробья "пернатый домовой".

Волейбол зимой на свежем воздухе

Фото Виталия Бабенко: у Марьяны под пристальным взглядом прирожденного наставника Валерия удар получается!

Фото Виталия Бабенко: с приемом  у Марьяны тоже всё в порядке.

Фото Виталия Бабенко: волейбол на пляже зимой.

Фото Виталия Бабенко:  волейбол на пляже зимой.

Фото Виталия Бабенко:  волейбол на пляже зимой - универсал Владимир может бить и правой, и левой...

Фото Виталия Бабенко:  Валерий умеет дать хороший пас под удар.

Фото Виталия Бабенко:  Владимир и зимой может отдать пас  пальцами, что в мороз бывает непросто.

Фото Виталия Бабенко: Марьяна бьет, но Алиса уже готова к приему мяча!  

Фото Виталия Бабенко: отыгравшие в волейбол могут ещё постоять, пообщаться, покормить птиц и собак...

    Что бы ни говорили любители играть в волейбол в закрытых помещениях (в пыльных, душных залах), они не смогут убедить тех, кто привык приходить на Гидропарк в Киеве, чтобы заниматься любимым делом чуть ли не в любую погоду. Добавлю - и в любое время года! 

     А яркий солнечный зимний, пусть и морозный, день - хороший повод играть до заката. И ничего страшного в том, что бывает немного скользко или ветрено - всегда можно поискать местечко поудобней. А некоторым после такой серьезной разминки нравится и в проруби окунуться - под вечер там очереди меньше...