Показаны сообщения с ярлыком картина. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком картина. Показать все сообщения

пятница, 17 апреля 2020 г.

Горизонти творчості - неосяжні! Знайомтесь: Марсель Дюшан (Marcel Duchamp)


   Марсель Дюшан грає в шахи з оголеною моделлю Євою Бабіц.  Marcel Duchamp Playing Chess with a Nude Eve Babitz, Pasadena Museum of Art, 1960.


Марсель Дюшан
П'ять "екземплярів" Марселя Дюшана. (Five-Way Portrait of Marcel Duchamp, 21 June 1917, New York City).

Марсель Дюшан, Фонтан


автор Марсель Дюшан
АвторМарсель Дюшан,   фото Man Ray1918 р.


автор Марсель Дюшан, Marcel_Duchamp, Étant donnés
На фото: Étant donnés автор - Marcel Duchamp.

      Марсель Дюшан (Henri-Robert-Marcel Duchamp28 July 1887 – 2 October 1968), був непересічною особистістю. Можна сперечатися про його методи та внесок у мистецтво, можна навіть заперечувати те, що чомусь належить до його шедеврів створений не ним, але виставлений епатажним Дюшамом пісуар під назвою "Фонтан", але він є уособленням епохи пошуку нових напрямів у мистецтві, розширення горизонтів цього пошуку - до безкінечності. Його творчість асоціюється з кубізмом, дадаїзмом, концептуальним мистецтвом, проте  захоплення Марселя виходять за рамки якихось "...ізмів" - він був відомим шахістом (кілька років поспіль входив до складу збірної команди Франції із шахів), писав сценарії та знімав кінофільми, створював скульптури, цілі покоління художників виростали під впливом його мистецтва... На нього самого, звісно, впливало виховання у творчій сім'ї -  брат і сестра також стали відомими художниками, ще один брат - скульптором. А він одним із перших став впроваджувати ідею не споглядання мистецьких творів, а їхнього служіння розуму. Втім, до цього він пройшов нелегким шляхом потрясінь початку двадцятого століття, коли після початку Першої світової війни, звільнений від служби через проблеми із  серцем (хоча за 10 років до цього він проходив службу у війську, щоправда - у друкарні, де він отримав знання, що стали в нагоді в майбутньому) Марсель Дюшан вирішив емігрувати в США. Там він з подивом зазначив, що став знаменитим після участі його робіт у одній з виставок, що стимулювало його як до творчості, так і до вивчення англійської мови.  Щоправда, громадянство США він набув лише у 1955 році...
         У період всепоглинаючого захоплення шахами  і навіть перемог у цій сфері Дюшан раптом усвідомив, що є певна "стеля" для його можливостей, тому став менше грати, але багато писати про шахи, популяризувати цю гру, вів навіть колонку в журналі. А свідченням його пристрасті є кумедний епізод справжніх ревнощів до цієї гри його першої дружини, яка приклеїла шахові фігури до клітинок шахівниці! У 1963 році художній музей Пасадени влаштував його першу ретроспективну виставку, і там він з'явився на знаковій фотографії,  де Марсель Дюшан грає в шахи з оголеною моделлю Євою Бабіц.  Пізніше ця фотографія була описана Смітсонівським архівом американського мистецтва як "один із ключових документальних образів сучасного американського мистецтва". 
          Наостанок Дюшан знову здивував світ незвичайним художнім твором. Оголену жінку можна бачити лежачою на спині зі схованим обличчям, розкинувши ноги, а одна рука тримає газову лампу в повітрі на тлі пейзажу.  Дюшан працював таємно над твором з 1946 по 1966 рік у своїй студії «Грінвіч Віллідж», хоча навіть його найближчі друзі думали, що він вже відмовився від художнього мистецтва. Моделлю оголеної фігури була коханка Дюшана, бразильська скульпторка Марія Мартінс, з якою він мав стосунки з 1946 по 1951 рік.





пятница, 1 февраля 2019 г.

Картина "Зимняя река в предгорье"



картина Виталия Бабенко
На фото: картина Виталия Бабенко "Зимняя река в предгорье". Холст, масло, размер 50х57,5 см.


      Довольно снежная зима вдохновила на написание картины со льдом и снегом. Обошёлся без пленэра - нашёл фотографию, которая понравилась, открыл её на мониторе компьютера, и через несколько дней сюжет был перенесен на холст, хотя и "отсебятины" здесь хватает, как, впрочем, и в других моих картинах.  
      Фотоснимок "мыльницей" не очень хорошо передает краски, картина немного бликует, но лень пытаться делать высокохудожественный снимок. Довольно картины... Это я над собой подсмеиваюсь, что частенько делаю...

четверг, 4 октября 2018 г.

Картина "Конь, бегущий по песку у моря"

Конь, бегущий по песку у моря
На фото: картина  Виталия Бабенко "Конь, бегущий по песку у моря". Холст, масло, 40х50 см, 2018 г.

Конь, бегущий по песку у моря
На фото: картина  Виталия Бабенко "Конь, бегущий по песку у моря". Холст, масло, 40х50 см, 2018 г.

На фото: этюд Виталия Бабенко "Жеребёнок, бегущий по морским волнам". Холст, масло, 30х44 см, 2017 г.


       В последнее время меня привлекают кони - их грация и сила, изящество и величие в осанке. Думается, недаром Свифт в "Путешествиях Гулливера" самым разумным и приятным "народом" отобразил сообщество умных лошадей. В истории есть множество примеров разумного поведения этих животных, но главное в том, что на протяжении многих столетий они были верными спутниками людей, несмотря на всю незавидную их участь - как тягловой силы, верховых лошадей в кавалерийских частях и т. п. 
      Бегом коня можно любоваться так же бесконечно долго, как водопадом или пламенем костра. Мои картины (рисую с фотографий, бесконечно благодарен их авторам) - это очередные попытки запечатлеть мгновение на холсте... К сожалению, мои любительские фотографии не очень точно передают цвета и оттенки масляной живописи, представляю то, что получилось (первые два снимка - одна и та же картина)...


  

понедельник, 3 сентября 2018 г.

Картина "Игривые кони"


картина Виталия Бабенко
Фото с картины Виталия Бабенко "Игривые кони".  Холст, масло, 74,5х50 см, 2018 г.


      Живопись - моё хобби, причём сравнительно недавнее, т. к. увлёкся я этим делом уже в довольно зрелом возрасте, поспорив с одним художником о законах перспективы. Решил доказать свою правоту, нарисовав лучше. По общему признанию сотрудников по работе - получилось. Но я  долго даже не решался купить кисточки, чтобы не сглазить, наверно.  Поэтому следующую картину рисовал лишь одной(!) кисточкой, которую, в результате, стёр до основания...
        Пока не могу с уверенностью назвать картину законченной, она должна "отлежаться", чтобы в какой-то миг вдохновения можно было бы уже "по сухому" нанести последние штрихи...

понедельник, 5 сентября 2011 г.

Моя картина "Гном и полевые цветы"

На фото: моя картина, почти автопортрет. Я такой же растерянный и одинокий, как этот гном... 
   
      Мой блог - не очень похож на дневник, хотя я иногда пытаюсь давать сведения личного характера. Однако подбор материалов имеет определенную направленность, и это может многое сказать и обо мне, если кого-то это интересует.
      Всё-таки я стараюсь откликаться на актуальные темы, и мне очень хотелось бы, чтобы те, кто заглядывает на блог, оставляли комментарии, подсказывали темы, критиковали, спорили, т.е. не оставались бы равнодушными....
      И мне интересно до сих пор - мог бы я стать художником, если бы учился этому делу?..