Марсель Дюшан грає в шахи з оголеною моделлю Євою Бабіц. Marcel Duchamp Playing Chess with a Nude Eve Babitz, Pasadena Museum of Art, 1960.
П'ять "екземплярів" Марселя Дюшана. (Five-Way Portrait of Marcel Duchamp, 21 June 1917, New York City).
На фото: "Фонтан", автор - Марсель Дюшан.
На фото: Étant donnés, автор - Marcel Duchamp.
Марсель Дюшан (Henri-Robert-Marcel Duchamp, 28 July 1887 – 2 October 1968), був непересічною особистістю. Можна сперечатися про його методи та внесок у мистецтво, можна навіть заперечувати те, що чомусь належить до його шедеврів створений не ним, але виставлений епатажним Дюшамом пісуар під назвою "Фонтан", але він є уособленням епохи пошуку нових напрямів у мистецтві, розширення горизонтів цього пошуку - до безкінечності. Його творчість асоціюється з кубізмом, дадаїзмом, концептуальним мистецтвом, проте захоплення Марселя виходять за рамки якихось "...ізмів" - він був відомим шахістом (кілька років поспіль входив до складу збірної команди Франції із шахів), писав сценарії та знімав кінофільми, створював скульптури, цілі покоління художників виростали під впливом його мистецтва... На нього самого, звісно, впливало виховання у творчій сім'ї - брат і сестра також стали відомими художниками, ще один брат - скульптором. А він одним із перших став впроваджувати ідею не споглядання мистецьких творів, а їхнього служіння розуму. Втім, до цього він пройшов нелегким шляхом потрясінь початку двадцятого століття, коли після початку Першої світової війни, звільнений від служби через проблеми із серцем (хоча за 10 років до цього він проходив службу у війську, щоправда - у друкарні, де він отримав знання, що стали в нагоді в майбутньому) Марсель Дюшан вирішив емігрувати в США. Там він з подивом зазначив, що став знаменитим після участі його робіт у одній з виставок, що стимулювало його як до творчості, так і до вивчення англійської мови. Щоправда, громадянство США він набув лише у 1955 році...
У період всепоглинаючого захоплення шахами і навіть перемог у цій сфері Дюшан раптом усвідомив, що є певна "стеля" для його можливостей, тому став менше грати, але багато писати про шахи, популяризувати цю гру, вів навіть колонку в журналі. А свідченням його пристрасті є кумедний епізод справжніх ревнощів до цієї гри його першої дружини, яка приклеїла шахові фігури до клітинок шахівниці! У 1963 році художній музей Пасадени влаштував його першу ретроспективну виставку, і там він з'явився на знаковій фотографії, де Марсель Дюшан грає в шахи з оголеною моделлю Євою Бабіц. Пізніше ця фотографія була описана Смітсонівським архівом американського мистецтва як "один із ключових документальних образів сучасного американського мистецтва".
Наостанок Дюшан знову здивував світ незвичайним художнім твором. Оголену жінку можна бачити лежачою на спині зі схованим обличчям, розкинувши ноги, а одна рука тримає газову лампу в повітрі на тлі пейзажу. Дюшан працював таємно над твором з 1946 по 1966 рік у своїй студії «Грінвіч Віллідж», хоча навіть його найближчі друзі думали, що він вже відмовився від художнього мистецтва. Моделлю оголеної фігури була коханка Дюшана, бразильська скульпторка Марія Мартінс, з якою він мав стосунки з 1946 по 1951 рік.
