Фотоспогад про важку київську зиму 2026 року

 

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах, а також автомобільні фари трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах, а також автомобільні фари трошки освітлювали темні київські подвір'я.

Фото Віталія Бабенка: сніг та ожеледь на кущах і деревах, деякі вітрини трошки освітлювали темні київські вулиці.

Фото Віталія Бабенка: світлинами важко передати блиск снігу та ожеледі на кущах і деревах.

Фото Віталія Бабенка: світлинами важко передати блиск снігу та ожеледі на кущах і деревах.

Фото Віталія Бабенка: танцювальний майданчик у київському Гідропарку практично усю зиму був покритий рівненьким шаром льоду. Чим не ковзанярський рай?

     Цієї зими я часто згадував, що комусь дуже дошкуляє глобальне потепління. Киянам, у квартирах яких температура інколи падала до нульових позначок, у такі "казочки" важко було повірити. А якщо згадати, що майже протягом двох місяців зовнішня температура й не піднімалася вище десяти градусів морозу (а нерідко бувало й по мінус 17-20!), то мешканці Києва радше б повірили у прихід нового льодовикового періоду. Усі прикмети були в наявності. 

    І мені не забути лютий та березень 2022 року - ворог руйнував домівки українців у десятиградусні морози. Тактика у них така. Я тоді виїхав на Львівщину з Києва 10 березня у десятиградусний мороз на літній гумі, їхати довелось 1017 км, бо блокпости направляли в об'їзди та ін. Ще тоді, приїхавши у Львівську область і мерзнучи у великій порожній хаті, я сказав собі, що не віритиму у потепління на планеті. І зима 2026 року тільки ще більше переконала мене у цьому. Щоправда, березень у цьому році не такий холодний, як у перший рік війни, не такий сніжний, як був, наприклад, у 2013 році, але й теплових рекордів, здається, не прогнозується. Тепла й бессніжна зима у наших широтах - це аномально А влітку мені допомагатимуть переносити спеку оці світлини, що нагадуватимуть про "заморожений" Київ.

Ожеледь у Києві паралізувала рух транспорту

          

Фото Віталія Бабенка: ожеледь на тролейбусних контактних лініях у Києві.

Фото Віталія Бабенка: ожеледь на гілках та ягодах шипшини у Києві.

Фото Віталія Бабенка: ожеледь на гілках кущів та дерев у Києві.

Фото Віталія Бабенка: ожеледь на гілках кущів  у Києві.

Фото Віталія Бабенка: ожеледь на гілках кущів та дерев у Києві.

Фото Віталія Бабенка: ожеледь на гілках кущів та дерев у Києві.

Фото Віталія Бабенка: табло інтервалу руху тролейбусів у Києві.

Фото Віталія Бабенка: табло інтервалу руху тролейбусів у Києві - за ці хвилини на контактних лінія встигає утворюватися ожеледь.

       Якось на початку зими у Києві мешканці побачили гарне видовище - під час дрібного дощику з одночасною мінусовою температурою  гілля дерев, кущів покрилося льодовою кірочкою, місто наче прикрасили кришталевими гірляндами. Але майже відразу довелося і проклинати цю красу - виявилося, що ожеледь намерзає також на тролейбусних контактних лініях, і тролейбуси завмерли на маршрутах, збираючи купи киян на зупинках. Уважно співставивши усі обставини (мжичку з неба, невеликий мінус температури, далеко не миттєве замерзання, інтервали руху тролейбусів), я вирішив, що нема чого звинувачувати погоду, бо якби тролейбуси їздили частіше, то вони просто струшували б краплі дощу з контактних ліній, які не втигали б обмерзати. Адміністрація міста, транспортне начальство має передбачати такі ситуації, тим більше, що під час пандемії дуже шкідливо створювати скупчення людей - і в транспорті, і на тісних зупинках. Та навіть "офіційні" інтервали руху давали мало надії на те, що тролейбуси "струшуватимуть" краплі, а пропуски того, що навіть на табло розкладу зазначено, вказувало - кияни кинуті напризволяще, як це бувало вже не раз! Те, якими переповненими відправлялися київські маршрутки, шокувало, мабуть, усіх інфекціоністів...