Якось на початку зими у Києві мешканці побачили гарне видовище - під час дрібного дощику з одночасною мінусовою температурою гілля дерев, кущів покрилося льодовою кірочкою, місто наче прикрасили кришталевими гірляндами. Але майже відразу довелося і проклинати цю красу - виявилося, що ожеледь намерзає також на тролейбусних контактних лініях, і тролейбуси завмерли на маршрутах, збираючи купи киян на зупинках. Уважно співставивши усі обставини (мжичку з неба, невеликий мінус температури, далеко не миттєве замерзання, інтервали руху тролейбусів), я вирішив, що нема чого звинувачувати погоду, бо якби тролейбуси їздили частіше, то вони просто струшували б краплі дощу з контактних ліній, які не втигали б обмерзати. Адміністрація міста, транспортне начальство має передбачати такі ситуації, тим більше, що під час пандемії дуже шкідливо створювати скупчення людей - і в транспорті, і на тісних зупинках. Та навіть "офіційні" інтервали руху давали мало надії на те, що тролейбуси "струшуватимуть" краплі, а пропуски того, що навіть на табло розкладу зазначено, вказувало - кияни кинуті напризволяще, як це бувало вже не раз! Те, якими переповненими відправлялися київські маршрутки, шокувало, мабуть, усіх інфекціоністів...
