Київський Гідропарк восени - прекрасне місце для прогулянок

 

Фото Віталія Бабенка: селфі на згадку про потаємні стежини Гідропарку в Києві.

Фото Віталія Бабенка: мухомор в осінньому Гідропарку Києва. Подекуди його ще називають маримуха або навіть мухаїр .

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва є де погуляти і навіть гриби пошукати.

Фото Віталія Бабенка: жовте кленове листя в осінньому Гідропарку Києва. 

Фото Віталія Бабенка: осіннє "золото" в Гідропарку Києва. 

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва. 

Фото Віталія Бабенка: інколи я збираю шипшину у хащах Гідропарку. 

Фото Віталія Бабенка: прихисток рибалок на березі Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: краєвид з берега Гідропарку Києва. 

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва є де погуляти і навіть гриби пошукати.

    Невеличка прогулянка островом Долобецький, що є однією із складових (разом із Венеційським островом) київського Гідропарку, дозволила зробити кілька світлин чудової київської осені. Київ зараз посилено бомбардують рашисти, настрій - не до веселих пікніків та розваг, але так і тягне пройтися осінніми стежками, іноді звертаючи з них, щоб у "перспективних місцях" знайти кілька грибочків, набрати шипшини (враховуючи колючки цієї рослини, це ризикована справа як для шкіри, так і для одягу!) або вийти на берег і помилуватися краєвидами дніпровських проток, які гарні у будь-яку пору року.

Осінній Гідропарк Києва

 

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

     Одне з улюблених місць прогулянок киян - Гідропарк, що розташувався на велетенських островах - Венеційському та Долобецькому, розділених природою один від одного Венеційською протокою, але поєднаних людьми мостом. Міст нещодавно відремонтували, бо він вже зовсім було почав розвалюватися, не витримуючи навантажень, на які не був розрахований в часи проектування, коли ніхто й не думав про навалу автомобілів у рекреаційній зоні. І навіть зараз, коли усі бачать, що цю перлину для відпочинку посеред Києва слід було б уберегти, міська влада  не наважується заборонити в'їзд на Гідропарк автомобілям "відпочивальників". Щоправда, восени та взимку їх тут набагато менше, тому любителі танців, прогулянок,  спорту люблять бувати у Гідропарку в цю пору. Іноді в тиші та шурхотінні листя й про війну можна забути на кілька хвилин...

Кольори золотої осені біля Десенки у Києві

 

Фото Віталія Бабенка: затока Десенки.

Фото Віталія Бабенка: дика грушка.

Фото Віталія Бабенка: заливні луки біля Десенки.

Фото Віталія Бабенка: дика груша прикрашає луки "гарячим" листям.

Фото Віталія Бабенка: кленове листя восени.

Фото Віталія Бабенка: осінні фарби.

Фото Віталія Бабенка: один із будиночків покинутого санаторію біля берега Десенки.

Фото Віталія Бабенка: осінній шлях.

Фото Віталія Бабенка: Свято-Троїцький храм на Троєщині в Києві.

Фото Віталія Бабенка: дзвіниця Свято-Троїцького собору на Троєщині.

Фото Віталія Бабенка: деякі дерева ще зелені...

     Осінь у Києві та його околицях вабить зір буянням фарб. Біля району Троєщина у Києві протікають Десна, що впадає тут у Дніпро, та її відгалуження, прозване Десенкою - на їхніх берегах подекуди справжні хащі (це у Києві не рідкість), які восени буяють різнобарвними кольорами осіннього листя. А в низинках та на горбочеах прилеглих луків мальовничо розкидані поодинокі груші-дички, абрикоси, які весною приваблюють пишним цвітінням, а восени прикрашають нерадісний пейзаж пожухлої трави у лузі...

Щоб стати мільйонером, досить відповісти на 15 запитань

На фото: Василь Байдак (ліворуч) відповідає на питання Станіслава Боклана.

На фото: Василь Байдак сяє "фірмовою" посмішкою.

На фото: ведучий Станіслав Боклан.

На фото: Віталій Бабенко розповідає про себе.

На фото: Василь Байдак.

На фото: Станіслав Боклан задає питання.

На фото: Віталій Бабенко трохи засмучений.

 Video: телешоу "Хто хоче стати мільйонером".

     Телевізійні шоу завжди популярні, а ті, де ще й гроші можна заробити - тим більше. Відомий український актор Станіслав Боклан виступає "банкіром" для тих, котрі хочуть заробити мільйон, задаючи претендентам питання, на які ті, відповідно, мають дати правильні відповіді. Полегшує справу те, що формат шоу передбачає надання чотирьох варіантів відповідей, одна з яких є правильною. Тобто, навіть не знаючи чогось, можна спробувати вгадати. Тематика різна, але пошукачі мають право звернутися за однією підказкою до людини, яку беруть із собою в шоу (весь інший час та має сидіти тихо, як мишка, щоб не спровокувати підозру у намаганні якось підказати пошукачеві мільйону - скажімо, покашлюванням, чханням чи ще чимось, що може трактуватися сигналом). Є також  можливість зателефонувати другу за однією підказкою.

       Я асистував Василю Байдаку у його спробі заробити таким чином мільйон гривень - на жаль, невдало, бо не знав відповіді на питання, з яким він звернувся до мене. Але він сам вгадав правильну відповідь на нього. А от на те питання, на якому він зупинився, я відповідь знав, та вже не мав права на підказку, на жаль. Проте було цікаво...

Осінній Київ гарний, незважаючи на бомбардування

 

Фото Віталія Бабенка: райські яблучка.

Фото Віталія Бабенка: яблука вродили.

Фото Віталія Бабенка: райські яблучка у Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: урожай зібрано в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: осіння краса у одному з парків Києва.

Фото Віталія Бабенка: райські яблучка.

      Киянам зараз, здається, не до красот свого міста, але природа мимоволі змушує зупиняти погляди на своїх осінніх барвах. Дрони і ракети, звісно, вносять корективи, усе частіше спотворюючи одне з наймальовничіших міст у світі, адже рашисти не цінують ані красу природи, ані людські життя, нація варварів планомірно руйнує населені пункти України, лицемірно й нахабно заявляючи, що не наносить ударів по цивільних об'єктах. Фото і відео вщент зруйнованих міст вони навіть не коментують або навіть називають... постановочними! Ця війна - найбільша ганьба ХХІ століття та земної цивілізації, що так і не навчилася протистояти дикунам  зі зброєю. 

Українська пісня "Обручка". Відео

      

На фото: танок на даху.

На фото: погляд Віталія.

На фото: погляд Галини.

Video: кліп до пісні "Обручка".

   Зовсім випадково мені запропонували відеозйомку - сказали, що хочуть побачити чоловіка та жінку поважного віку, котрі, втім, ше не втратили почуттів (потім виявилося, що це лише маленька частина кліпу). Знімали на даху високого будинку на Печерську в Києві, але, на жаль, ті прекрасні краєвиди столиці саме у тому епізоді, де ми з пані Галиною зображали пару, у відео практично не попали, зате є трошки танцю (моє захоплення останніми роками) та ніжні погляди. 

Київ регулярно обстрілюють, а життя продовжується

Фото Віталія Бабенка: Тамара та Віктор відпрацьовують елементи танцю в залі.

На фото:  Віталій Бабенко показує елементи танго.

На фото: Дмитро та Вікторія танцюють бачату.

На фото: вивчення елементів танцю.

Video: вальс людей поважного віку під музику військового оркестру.

      Колись ми, тепер люди старшого віку, читали книги про Другу світову війну, дивилися фільми про неї, співпереживали героям, вбачаючи в них своїх батьків, дідів, бабусь, коли вони були ще молодими. Тепер ми самі у віці дідів та бабусь, але й нам доводиться жити у період, коли знову якась схиблена на імперських помислах групка людей за допомогою телебачення, ЗМІ швиденько втовкмачила в голови своїх громадян, що краще жити вони зможуть тільки після того, як знищать Україну. І більшість радо погодилась, бо війна і грабунок, виявляється, у них запрограмовано на генетичному рівні. 

     Українці, на жаль, це занадто пізно усвідомили, бо тікати від таких "братів" у напрямку цивілізованого світу потрібно було ще 35 років тому, як тільки ослабли імперські ланцюги. Що ж, ми не зуміли це зробити вчасно, а тепер за нашу дурість гинуть діти та онуки. Звісно, ми намагаємось допомагати, чим можемо, але не забуваємо й про те, що ворог перемагає не тільки тоді, коли просувається на фронті, а й у тому випадку, коли в тилу завмирає нормальне життя, коли їхні ракети й дрони змушують людей жити  у сховищах. Так, сховища потрібні, потрібно ними користуватися, але треба також не забувати про швидкоплинність буття, тобто не забувати ЖИТИ! Тому ми продовжуємо танцювати, сяк так займатися рухливими вправами, тобто вести нормальний спосіб життя, щоб бути здоровішими і не навантажувати своїх нащадків нашими негараздами зі здоров'ям. Звичайно, вік дається взнаки, так чомусь задумано Творцем, але життя триває і під час війни...

Повільний вальс під українську пісню "Ніч яка місячна"

     Повільний вальс можна танцювати мало не у будь-якому віці - плавні рухи під спокійно линучу мелодію дозволяють без надмірних зусиль пройти у танці  увесь час звучання музики, не втомлюючись, як це може бути, наприклад, у віденському вальсі, де рухи значно інтенсивніші. Звичайно, я не веду тут мову про якісь танцювальні конкурси та змагання, де темпи і ритми часто такі, що неспеціалісту важко навіть розрізнити без підказок, який саме танок виконують учасники. Я пропагую заняття будь-якими танцями не для професійних виступів, а "для себе", тобто для того, щоб отримувати позитивні емоції, виконуючи певні фігури того чи іншого танцю.

     У представленому відео танцюристи Микола та Наталія виконують певну композицію повільного танцю під акомпанемент фрагменту пісні "Ніч яка місячна". Ці рухи досить легко вивчити і, повторюючи, танцювати протягом звучання усієї пісні. Зрозуміло, що ці ж рухи можна застосувати у танцях під інші мелодії повільного вальсу.

Фото Віталія Бабенка: Микола та Наталія танцюють повільний вальс.

Video: Микола та Наталія танцюють повільний вальс на заняттях з танців групи "Оптиміст".

Ворони почувають себе вільно у містах

Фото Віталія Бабенка: ворона в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: ворона в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: люди підгодовують ворон взимку.

Фото Віталія Бабенка: люди підгодовують ворон взимку. 

 

Video: Ворона "приймає ванну" біля одного з київських бюветів.

    Ворона сіра (Corvus corone cornix) - дуже розумний птах. Взагалі, останніми десятиліттями сімейство воронових завойовує міста, відтісняючи звичних людям горобців та голубів. А ластівок у містах вже взагалі не видно (щоправда, дехто каже, що справа в архітектурі - мовляв, будівлі стали такими, що ластівкам немає куди ліпити свої гнізда, але я вважаю, що саме ворони витісняють усіх менших птахів із міст). Цієї зими до годівнички біля мого вікна не прилетіло жодної синиці, а раніше навіть у квартиру залітали серед зими у відчинену кватирку. Голуби ще тримаються, бо й самі чималі та нахабні. На представленому відео видно, що сіра ворона у спекотний день вирішила охолодитися у посудині, в яку люди наливають водичку для птахів. Те, що я був поряд, ворону не хвилювало, знає, що у містах люди їх не чіпають, 

хоча  вони завжди готові поцупити щось їстівне з незаскленого балкону або поживитися приманкою для риби у неуважного рибалки.