На фото: міміка Трампа схожа з мімікою дуче Муссоліні.
На фото: міміка Трампа схожа з мімікою дуче Муссоліні.
На фото: історія повторюється - міміка Трампа схожа з мімікою фашиста Муссоліні.
На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.
На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.
На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа - ви побачите задерте підборіддя людини, яка вважає себе вищою істотою.
На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.
На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.
На фото: Трамп обіцяє зробити Америку знову великою, Путін обіцяв допомогти Росії підвестися з колін, Муссоліні відновлював Римську імперію.
На фото: порівняйте зображення фашиста Беніто Муссоліні з фотографіями Дональда Трампа.
На фото: Беніто Муссоліні серед повішених.
В історії є дуже багато неоднозначних фігур, які тим чи іншим чином вплинули на її хід. Особливо часто людство згадує і ставить пам'ятники так званим полководцям, очевидно, навіть не задумуючись над тим, скільки смертей, горя і страждань принесли діяння цих "великих" осіб. Можна згадати і Олександра Македонського, і Ганнібала, і Чінгісхана, і Наполеона... Дехто вважає кумирами навіть таких кривавих людожерів як Сталін та Гітлер.
Мені здається, що ідеалом політичних діячів минулого для Трампа є колишній італійський диктатор Беніто Муссоліні - манера виступати, міміка дуже схожі, як на мій погляд. Навіть політичні шляхи починають співпадати - коли Муссоліні захотілося влади не тільки в рідній Італії, а десь і поза її межами (він захоплював Грецію, деякі інші середземноморські країни, території Північної Африки, у чомусь відновлюючи обриси Римської імперії), він увійшов у спілку з кровожерливим Гітлером, у котрого були ще більші прагнення.
Трамп теж не проти здобути диктаторські повноваження, і, судячи з усього, знайшов собі спільника в особі Путіна, правління якого ознаменоване майже безперервними конфліктами та війнами із сусідніми державами. Проте варто нагадати Дональдові Трампу, чим закінчив його ймовірний кумир - розстрілом та повішенням на поталу юрбі догори дригом!
Те, що Бориса Нємцова було вбито за наказом Путлера, безсумнівно. Причому у цьому не було нічого дивного, навпаки - після багатьох насильницьких смертей журналістів, політиків, опозиціонерів надійшла і його черга. Не здивуюся, коли стане відомо, що місце вбивства поблизу Кремля вибране спеціально, щоб Путлер міг насолоджуватися по відео "онлайн" вбивством суперника. Уявіть - кривавий диктатор сидить перед монітором і очікує моменту "ліквідації" людини, яка пророкувала усі наступні дії "кремлівського карлика", попереджала росіян про неприпустимість давати владу моральному виродку. Навіть якщо хтось і дослухався до слів Нємцова, адмінресурс очільника Кремля виявився потужнішим.
Люди пам'ятають Бориса Нємцова і його попередження, до його могили несуть квіти, проводять там коротенькі зустрічі, але вже ніхто не насмілюється протестувати, коли чоловіки з чорними мішками згрібають квіти, свічки, портрети з місця загибелі політика на "Нємцов-мосту" і кудись їх несуть - страх росіян перед репресіями дозволяє їм хіба що пожалітися присутнім там представникам поліції, що за квіти і портрети були заплачені чималі гроші, тобто хтось краде їхнє майно перед очима так званих "правозахисників", свідків та самих власників. На що їм відповідають, що ведеться робота з прибирання сміття, а квіти рекомендують нести на цвинтар.
На фото: просто дивно, що в зубах у нього не кільце від гранати. Але щось таке самовбивче у цьому є...
На фото: традиції фашизму та рашизму - готують "гарматне м'ясо" заздалегідь.
Вже давно підмітили, що фашизм та рашизм - близнюки-браття! Особливо це помітно у вихованні малечі: воєнізоване суспільство просто не може інакше - дітей треба привчати до того, що кругом суцільні вороги і тільки підготовка до майбутніх битв мало не з пелюшок може зберегти державу. Принцип "будуть боятися, будуть і поважати" покладено в основу пропаганди, де велич держави вимірюється кількістю та параметрами озброєння. А потім на сусідні мирні країни сунуть зомбовані змалечку цією пропагандою вбивці, грабіжники, гвалтівники у військовій формі...
Винесений у заголовок постулат буде неповним, якщо не згадати "коріння" цих соціально-політичних покручів. Наприклад, вважають, що Гітлер боровся з комунізмом, проте мало хто пам'ятає, що фюрер був лідером Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), яку буквально породила соціалістична революція в Росії 1917 року. І недаремно вождь (фюрер) нинішньої Росії поклоняється своїм диктаторам-попередникам - і Гітлеру, і Сталіну, хоча поклоніння першому він ще намагається сяк-так офіційно приховувати. Але аж ніяк не можна приховати ідеологію режиму Кремля, властивими беззаперечними та вже традиційними ознаками якої є надзвичайний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання, мобілізації нації й держави проти уявних ворогів, насильницьке придушення опозиції й ідея перманентної війни і панування. А показані в цьому дописі ілюстрації зривають навіть оту напівпрозору пелену, якою сучасні фашисти з Кремля ще намагаються прикривати спорідненість фашизму та рашизму. Не наводячи навіть жахливих фото і відео бомбардувань та руйнувань, вчинених фашистами та їхніми духовними братами рашистами!
Буквально відразу після трагедії по телебаченню розповсюдили заяву Путіна, що стала одним із прикладів парадоксу: замовник вбивства пообіцяв знайти убивць Бориса Нємцова. До речі, можливо, він виконав обіцянку, бо схоплені та засуджені чеченці дійсно могли бути справжніми виконавцями вбивства. Маріонетки зыграли свою роль. Проте мені так і уявляється картинка, де замовник, сидячи в Кремлі, через відеокамери спостерігає процес ліквідації суперника. Впевнений, що садист не міг пропустити таку нагоду - в режимі онлайн бути майже присутнім на місці страти ненавистної йому людини. У нього, мабуть, і вказівний палецць рефлекторно смикався в унісон зі спалахами пострілів...
Борис Нємцов не був безгрішним, бо усім відомо, що політика - то брудна справа. Але його харизма була настільки сильною, що він міг особливо не турбуватися щодо цього - Нємцов однозначно і за цим компонентом, і за розумом, і навіть за суто зовнішніми, фізичними, ознаками переважав Путіна, що становило для того реальну загрозу, адже збочений мозок не терпів чиєїсь вищості хоч у чомусь. Недаремно після отримання повної влади Путін посилено вживався в образ "мачо", майже супермена - їздив верхи з оголеним торсом, пірнав, літав, демонстрував кидки в дзюдо, грав у хокей... Опозиційний Нємцов був приречений...
Добре, що Борис Нємцов був досить публіною людиною, не ховався від журналістів, записував відеоінтерв'ю. Переглядаючи ті відеозаписи, можна не тільки порівняти постаті ката й жертви, але й подумати над "загадковістю" тієї російської душі, що вперто обирає рабські кайдани диктатури, аби у світі всі тремтіли від слова "Росія"...
Фото Віталія Бабенка: Підстепний лиман біля села Кринки - його довелося форсувати нашим бійцям. Як і Дніпро, що ген під тими хмарами на горизонті!..
Фото Віталія Бабенка: глибока протока з Дніпра у Казначейський лиман (між населеними пунктами Кринки та Корсунка)...
Фото Віталія Бабенка: болотистий Підстепний лиман біля села Кринки - його довелося форсувати нашим бійцям.
Фото Віталія Бабенка: одна з проток біля села Кринки (10 -12 м глибиною!) - можливо, тумани допомогли їх форсувати нашим бійцям.
Фото Віталія Бабенка: Підстепний лиман біля села Кринки - ось таке болото довелося форсувати нашим бійцям. Як і глибоченний там Дніпро!..
Фото Віталія Бабенка: човен на Підстепному лимані біля села Кринки - його довелося форсувати нашим бійцям. Як і Дніпро, що десь там за деревами на горизонті!..
Фото Віталія Бабенка: протока у Підстепний лиман біля села Кринки - ось таке довелося форсувати нашим бійцям.
Фото Віталія Бабенка: річка Кринка тече паралельно Дніпру біля села Кринки - її теж довелося форсувати нашим бійцям, інакше ніяк не захопити плацдарм.
Фото Віталія Бабенка: Казначейський лиман біля села Кринки (будинки - дачі за кілька сот метрів від села) - його, мабуть, також довелося форсувати нашим бійцям.
Фото Віталія Бабенка: дачне подвір'я біля села Кринки.
Фото Віталія Бабенка: гадаю, люди довго не робитимуть флюгери у вигляді літаків.
Фото Віталія Бабенка: дача біля села Кринки - так було, поки не прийшли рашисти.
Фото Віталія Бабенка: бліндаж рашистів на березі Підстепного лиману біля села Кринки після потопу.
Село Кринки зараз "на слуху" - десант намагається утримати й розширити плацдарм біля нього. Тому я, маючи деякі світлини звідти ще з мирних у тих краях часів, вирішив поділитися інформацією про умови, в яких щодобово вершать подвиги наші звитяжці.
Воїни ЗСУ захопили кілька плацдармів на лівому березі Дніпра у Херсонській області. Але щоб просто дістатися з правого берега на лівий, не користуючись мостами, навіть у мирні часи, треба було докласти чимало зусиль - крім глибоченного і широкого в нижній течії Дніпра, потрібно форсувати болотисті, але неозорі лимани, затоки й протоки, причому із рослинності там тільки очерет та рогоз і кущі, лише десь на острівцях та берегах групи дерев. Рашисти вибудували лінію оборони та замінували узбережжя, проте потоп після підриву дамби Каховської ГЕС солідно попсував їхні бліндажі.
Зараз біля села Кринки (20-25 км від Нової Каховки вниз за течією Дніпра) точаться жорстокі бої. Я навіть уявляти це не можу: так сумно стає, коли думаєш, наскільки важко там нашим героям. Знаючи ті місця, я чітко знаю умови, в яких вони ведуть нерівну боротьбу - туди дуже важко доставляти боєприпаси, спорядження, харчі... Наприклад, щоб дістатися Кринків від правобережного села Львово, потрібно переплисти Дніпро, знайти протоки у величезні Казначейський або Фролівський лиман, потім знайти протоку у Підстепний лиман (звивисту, з болотно-кам'янистим дном, потужною течією), переплисти лиман і дістатися с. Кринки. Є й інші варіанти, але у будь-якому випадку постачання - непроста справа. Будемо сподіватися, що командування все продумало, але так хочеться, щоб якнайскоріше у нас з'явилася потужна авіація, щоб артилерія та РСЗВ разом з дронами посилювали обстріли позицій ворогів на Лівобережжі, щоб, нарешті, туди змогли переправити броньовану техніку на допомогу захисникам плацдармів... Молімося за них!
Фото Віталія Бабенка: рекламний виступ експромтом (під музику зі смартфону на підлозі!) керівника групи аргентинського танго.
Video Віталія Бабенка: Tango. Рекламний виступ експромтом (під музику зі смартфону на підлозі!) керівника групи аргентинського танго.
Маючи сидячу роботу, я завжди намагався рухатись - під час обідньої перерви (у молоді роки - гра в міні-футбол), після роботи, у вихідні (футбол, пляжний волейбол, велопрогулянки, пішохідні прогулянки)... З виходом на пенсію побачив, що пора подумати про альтернативу колишнім уподобанням. Партнер по волейболу запропонував займатися... танцями! Виявилося, що за сумлінного підходу до занять, отримуєш досить значне, але рівномірне навантаження у супроводі позитивних емоцій - якраз те, що треба у віці, який дехто навіть похилим називає. У Київському палаці ветеранів у "докарантинні часи" діяло аж 4 танцювальні групи - кожний міг вибрати уроки за уподобаннями та рівнем підготовки. Запропоноване відео - рекламний виступ експромтом (під музику зі смартфону на підлозі!) керівника групи аргентинського танго перед учасниками танцювальної групи "Оптиміст". Після цього виступу я захопився ще й аргентинським танго...
Я вже зазначав раніше, що навіть без особливих досліджень можна помітити засилля в Києві птахів родини воронових. Причому, якщо сіра ворона вже давно стала мало не ручною і може їсти навіть з рук деяких доброзичливців (сам бачив), галки швендяють мало не під ногами, як голуби, то чорні ворони, які вважаються, для України нехарактерними, усе частіше потрапляють в поле зору. Щоправда, їх легко переплутати з круками, але я бачив різних: величезних птахів мало не орлиного розміру, і відносно невеликих повністю чорних, хоч не буду сперечатися, якщо спеціалісти мені зроблять з цього приводу зауваження. Ці птахи дуже розумні й сміливі, хоча і достатньо обережні, дистанцію вміють тримати, навіть якщо й захоплюються пошуком поживи.
У пропонованому відео та на фотознімках чорна птаха порпається в осінньому листі невеличкого парку поблизу станції метро "Житомирська" у Києві. Мені її поведінка здалася цікавою, хазяйновитою, я б сказав.
На фото: міміка Трампа схожа з мімікою дуче Муссоліні.
