Джерела поблизу струмка Сирець у Києві

 

Фото Віталія Бабенка. Сирецький струмок у Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Місток через Сирецький струмок у Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Місток через Сирецький струмок у Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Два джерела поблизу Сирецького струмка в Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Джерело поблизу Сирецького струмка в Києві.

Фото Віталія Бабенка.  Джерело поблизу Сирецького струмка в Києві.

          Кияни мають можливість користуватися не тільки артезіанською водою (свердловини  є поблизу домівок багатьох мешканців міста - пробурені після Чорнобильської катастрофи), але й джерельною. Колись я їздив на прогулянки у Пущу-Водицю, а звідти регулярно привозив джерельну воду. Проте часто, прогулюючись із тоді маленьким сином Сирецьким гаєм, я набирав чисту водичку із джерел, нинышный вигляд яких подано на світлинах. Втім, у розпал будівництва житлових будинків на горі, з-під якої струменіли джерела, вода в них почала зникати. До речі, отак, після початку будівництва поблизу житлового масиву, на Виноградарі зникло Синє озеро!  Кілька років ці джерела були пересохлими, але на радість тим людям, які звикли до джерельної води, вони усе ж відродилися, тому до них регулярно навідуються навіть здалеку, хоча вони не такі популярні, як одне з джерел поблизу ресторану "Дубки". 

"Дубки". Фото і відео частини Сирецького гаю в Києві

Фото Віталія Бабенка. Осінні кольори дубового листя в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Осінні кольори дубового листя молодих дубків у Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Лавки та пеньок замість столика в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Навіть величезні гілляки дубів у Сирецькому гаю інколи ламаються.

Фото Віталія Бабенка. Між горбами в "Дубках" Сирецького гаю Києва проходить вулиця Стеценка.

Фото Віталія Бабенка. Імпровізоване місце для пікніка в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Гриб серед листя в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Гриби серед листя в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Вдалося вловити момент в Сирецькому гаю, як у пісні: "...одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене...".

Фото Віталія Бабенка. Осіння алея в Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка. Осіннє листя, шурхіт якого під ногами сприяє релаксації...

 © Video. Осінь у Сирецькому гаю. Київ.

        Київ розташовано в унікальному місці, але далеко не усі його мешканці це усвідомлюють. Буквально в кожному районі Києва є гарні місця для відпочинку, де можна ще й поспілкуватися з природою. В будь-яку пору року в Києві дуже гарно, а пандемія коронавірусу тільки підвищила цінність зелених зон Києва, де завжди можна побути на самоті, без обридлих масок - походити, подихати свіжим повітрям, набратися у дерев сил для протистояння клятим вірусам...  

         Сирецький гай - одне з таких місць, де могутні дуби вселяють оптимізм і впевненість у людей, які надають перевагу не страшним новинам із телевізора, а намагаються вловити ті флюїди здоров'я, що їх поки що продукує природа!

Складний рельєф Сирецького гаю

Фото Віталія Бабенка: один із входів у Сирецький гай в Києві, неподалік від станцій метро та залізниці "Сирець".

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві є відгороджені території з побудовами - мабуть, для працівників парку.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену - його "гілка" має пройти прямо під будинком, що на вершині горба.

Фото Віталія Бабенка: оця загорожа якогось молитовного будинку в Сирецькому гаю у Києві знаходиться поряд з парканом будівництва чергової лінії метрополітену.

Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві метробудівцям, крім складного рельєфу доводиться вирішувати, як долати водні перепони, зокрема - струмок Курячий брід.

    Сирецький гай у Києві має дуже складний рельєф, навіть якщо брати до уваги, що весь правобережний Київ, практично, розташований у ярах та на їхніх схилах. Метробудівці мають проблему - заглибившись у підніжжя досить високої гори неподалік станції "Сирець", вони виходять тунелем на інший схил цієї гори через кілька сотень метрів, тобто прямо у яр, дном якого протікає струмок Курячий брід, що далі впадає у річку Сирець. Вони змушені були пустити струмок тимчасово прокладеною трубою, а далі заглиблюються у підніжжя іншої гори, на пласкій вершині якої прямо над урвищем з давніх пір стоять дачні будинки. Їм немає сенсу прокладати тунель під дном яру через значний перепад висот. Скоріше вони засиплять цю частину яру, благо грунту у них вистачає. Струмок страждає, його доля може бути зовсім не ласкавою. А метробудівцям доведеться ще кілька таких ярів проходити. Цікаво було б, якби вони дозволили поїзду метро перетинати яри поверхнею, тоді пасажири кілька секунд могли б бачити схили яру позаду і попереду і знову пірнати у тунель. І так, як мінімум двічі до вулиці Білицької, де будується станція, наступна за "Сирцем". Цікаво спостерігати за їхньою роботою, бо зазвичай вони "риються" десь глибоко під ногами мешканців міста...

У Києві є "заповідні" хащі...

Фото Віталія Бабенка: у районі Сирця є стоянки "первісних людей", яких немає в адресних книгах...

Фото Віталія Бабенка: у районі Сирця є стоянки "первісних людей" - це було тимчасове помешкання...

Фото Віталія Бабенка:  у Сирецькому гаю повалені дерева - не рідкість...

Фото Віталія Бабенка:  у Сирецькому гаю - трухлявий пеньок...

Фото Віталія Бабенка:  у Сирецькому гаю - а цей пеньок свідчить про те, що зрізаний дуб ще довго міг зеленіти.

Фото Віталія Бабенка:  у Сирецькому гаю - звалище пеньків...

Фото Віталія Бабенка:  а це вже звалище у Сирецькому гаю скошеної на подвір'ях трави.

Фото Віталія Бабенка: "мистецька" споруда  на звалищі сухого листя, пеньків та гілок...

     У Києві є дуже багато різних огорож. Деякі з них такі "круті", що попасти за них можуть лише обрані. Проте більшість слугує суто символічним прикриттям якоїсь діяльності, що не завжди милує око. Інколи за тими огорожами влаштовують собі "літні резиденції" так звані особи без певного місця проживання, що іноді бувають навіть з претензіями на комфорт, бо різних меблів викидається нині вдосталь.
    Є також "тимчасові" (але парадокс - десятиліттями діючі) звалища сухого листя, кошеної трави, гілок, пеньків... Часто вони заростають хащами, буйними зарослями борщівника по 3 метри висотою, що приховують на деякий час те, що звозять туди комунальники...
    До речі, любителі риболовлі приходять у такі місця за червоними черв'яками, яких багато розмножується у велетенських купах листя після дощів.

Частина "Сирецького гаю" - Дубки

Фото Віталія Бабенка: добре вторована стежка веде до станцій метро та міської електрички "Сирець".

Фото Віталія Бабенка: горби та яри Дубків.

Фото Віталія Бабенка: у Дубках люблять займатися спортивними вправами.

Фото Віталія Бабенка: у прихильників пікніків є свої улюблені місця.

Фото Віталія Бабенка: через яр з такими крутими схилами буває непросто перебратися.

Фото Віталія Бабенка: один з ярів потихеньку засипають, бо комусь, мабуть, подобаються рівнини...

Фото Віталія Бабенка: оцей "довгобуд" на галявинці серед лісу був приблизно у такому ж стані і 20 років тому...

Фото Віталія Бабенка: важко уявити, але судячи з усього, цією "шосейною" дорогою з гранітних каменів колись активно їздили.

Фото Віталія Бабенка: отак цвітуть сосни, яких тут майже не зустрінеш...

Фото Віталія Бабенка: такий гайок відрізняється від інших частин лісу не тільки березами, але й соковитою травою.

Фото Віталія Бабенка: навіть могутні дуби з часом поступаються місцем "цивілізованому" бетону...

      Велика територія парку "Сирецький гай" залізницею та вулицями розділяється на різні частини. Одну з них здавна називали Дубки, там навіть на схилах одного з пагорбів розташувався однойменний ресторан. В принципі - кругом у всьому гаю основними деревами можна назвати дуби - вони давно вже не дубки, деякі з них просто вражають своєю могутністю, вони горді та величні "королі" лісу. Інколи просто дивуєшся, як вони тримають свої товстелезні віти, стоячи  на таких  крутих схилах безлічі ярів та ярочків. Звичайно, є там і граби, і липи, зустрічаються сосни та березові гайочки. Увесь цей справжнісінький ліс, перерізаний доріжками та кількома струмками, що беруть початок  із джерел під його горбами, є улюбленим місцем для прогулянок пішки і на велосипедах мешканців навколишніх вулиць - Саратівської, Салютної, Стеценка, Януша Корчака (колишня - Баумана) та інших... До речі, цей лісовий масив своїм рельєфом та рослинністю  схожий на Голосіївський ліс. Жаль, що тут, як і там, іноді можна побачити поваленими старезні дуби, сумно також, що пересихають джерела - з двох найвідоміших, прямо на початку вулиці Стеценка, попід схилом біля ресторану "Дубки", залишилося одне, до якого вишиковуються черги - за смачнющою водою. Одне з інших джерел, розташованих в глибині лісу, забруднилося  після того, як на розі вулиць Стеценка та Саратівської почала діяти автомийка, хоча вона, здається, і не дуже популярна. Прикметним є також те, що саме через цей ліс часто ходять до та від станцій метро й електрички "Сирець", хоча доводиться ходити крутими стежками через яри та пагорби, зате - навпростець. Взимку це роблять тільки екстремали...