Тримаймося, треба дожити до завтра! І так - щодня!

      Прекрасна пісня Сергія Жадана і Євгена Турчинова! Слухаючи її, кожен уявляє своє, часто - пережите й переболіле. І не тільки те, як "Вогонь вижирає панельні доми", і це не тільки про рідний для авторів Харків. Це про всю Україну. Вороги хочуть перетворити її в руїну. Тому щодня ми маємо повторювати, що прямо-таки мусимо дожити "до завтра", не здатися... І так - до Перемоги!

Video. Пісня "Танго Харків" Сергія Жадана і Євгена Турчинова. 

Пропонуються слова пісні та варіант акомпаніменту (акорди):

Cm

Вечір, як довгий ковток.

 D7

Скільки між нами в повітрі ниток.

 Fm                               Cm

Скільки над нами зірок у гарячому небі.

Cm

Місто птахів і пітьми.

  D7

Вогонь вижирає панельні доми.

 Fm                           Cm

Але ти вертаєшся і шепочеш вогневі.

 

    Fm               Cm

    Дотик вогню, мов дотик руки.

        D7              G7

    Все буде тепер навпаки.

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

 

Cm

Місто лежить поміж рік.

D7

Нам із тобою даровано лік

Fm                                    Cm

Темних шулік, що вгортаються в неба сувої.

 

    Cm

Але доки тебе стережу,

 D7

Смерть не заступить за нашу межу.

 Fm                                 Cm

Смерть неможлива там, де лишаються двоє.

     Fm                Cm

    Перші слова, як початок дощу.

       D7          G7

    Як я тебе відпущу?

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

 

Програш: Cm D7 G7 Cm

         Fm D7 G7

 

Приспів:

     Cm             D7

    Але мені так бракує тебе,

           G7         Cm

    Так бракує тебе такої.

     Fm              D7                 G7

    Нас так багато, нас тут залишилось двоє.

 

         Cm              D7

    І це місто між нами, ламане й вічне,

    G7              G#

    Наче хребет динозавра.

      Fm                 D7                G7

    Завтра побачимось, давай доживемо до завтра.

"

Фашизм та рашизм - близнюки-браття!

 

На фото: спорідненість символів - перша ознака єднання фашизму та рашизму.

На фото: поклоніння фюреру - спільна риса ідеологій фашизму та рашизму.

На фото: спорідненість символів - перша ознака єдності фашизму та рашизму.

На фото: символізм, що об'єднує фашизм та рашизм.

        Винесений у заголовок постулат буде неповним, якщо не згадати "коріння" цих соціально-політичних покручів. Наприклад, вважають, що Гітлер боровся з комунізмом, проте мало хто пам'ятає, що фюрер був лідером Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), яку буквально породила соціалістична революція в Росії 1917 року. І недаремно вождь (фюрер) нинішньої Росії поклоняється своїм диктаторам-попередникам - і Гітлеру, і Сталіну, хоча поклоніння першому він ще намагається сяк-так офіційно приховувати. Але аж ніяк не можна приховати ідеологію режиму Кремля, властивими беззаперечними та вже традиційними ознаками якої є надзвичайний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання, мобілізації нації й держави проти уявних ворогів, насильницьке придушення опозиції й ідея перманентної війни і панування. А показані в цьому дописі ілюстрації зривають навіть оту напівпрозору пелену, якою сучасні фашисти з Кремля ще намагаються прикривати спорідненість фашизму та рашизму. Не наводячи навіть жахливих фото і відео бомбардувань та руйнувань, вчинених фашистами та їхніми духовними братами рашистами!

Осінь у Києві - краса, яку рашисти хочуть знищити

 

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє небо.

Фото: я і осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото: я і осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

      Знайшов кілька "довоєнних" світлин Гідропарку, а також Пущі-Водиці, де зараз вже так безпечно не погуляєш - у ліс заходили рашистські окупанти, коли рвалися захопити "Київ за три дні", гадаю, що й "подарунків" там лишили чимало, тікаючи звідти. Осіння краса Києва просто невимовна, а особливо виразно це відчувається тепер, під звуки війни: виття сирен, гул "шахедів" та ракет, черги зенітних гармат і кулеметів, вибухи... Згадуються мальовничі лісові стежинки, озера, що віддзеркалюють мирні небеса і спокійний тоді ліс. Ностальгія... Звичайно, і зараз вдається погуляти парками Києва, але тривожний щем у душі не дає навіть на короткий час відволіктися від гірких дум, що породжують іще більшу ненависть до рашистів, які щодня не тільки віднімають життя у людей, інших живих істот, а й нищать природну красу...

Танок бачата, початковий урок. Відео

 

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату у парку.

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату у парку.

Video:  бачата, початковий урок.

Урок танцю.

Бачата - танок, що стає дуже популярним серед молоді. Але його можуть танцювати люди будь-якого віку - початковий курс не вимагає якихось особливих зусиль для вивчення. Головне - мати бажання засвоїти фігури прекрасного танцю! Влітку можна танцювати і в парках, в холодну пору року танцювальні вечори досить часто організовують у різних кав'ярнях, де танцюють бачату, кізомбу, сальсу, танго...

Україна має стати для дружніх країн випробувальним і тренувальним полігоном

 

На фото: США провели випробування сучасної зброї для боротьби з дронами.

В США здійснив перший політ бомбардувальник B-21.

 

Сполучені Штати Америки розглядають Австралію як чудовий полігон для випробування сучасних зразків гіперзвукової та далекобійної зброї.

Жаль, що Україна не стала для країн НАТО тим полігоном, де можна випробовувати зброю у реальних умовах. А часто скидається на те, що наша війна для когось є можливістю дешевшої утилізації застарілого озброєння. І ми ще й безмірно вдячні за це - без іронії, адже інакше важко було б уявити в нинішніх реаліях знищення "броні" отими "коктейлями Молотова", на які так колись розраховували люди, знайомі з війною тільки за фільмами про ІІ світову. В Бородянці, наприклад, спроба кидати "коктейлі" у танки закінчилася трагедією - танки стали впритул розстрілювати будівлі міста. Зрозуміло, що без "джевелінів" та "стінгерів" на початку війни було б набагато важче.

Але війна весь час переходить у нові фази, і рашисти кидають усі сили, щоб "на ходу" доозброюватись і переозброюватись. Їхні агенти нишпорять світом і збирають союзників та озброєння, поки демократичні країни ведуть бюрократичну тяганину, зважуючи, як би допомогти жертві агресії, не перетнувши "червоних ліній" Путлера! А чому б самим не намалювати оті лінії агресору?! Наші очільники держави, дипломати повинні не мирні форуми збирати, а звертатися із закликами зупинити разом рашистську загрозу, розповсюджуючи слова фюрера рашистів та його посібників, які погрожують знащити не тільки Україну, але й весь світ. Ті ж громадяни США повинні, нарешті, усвідомити, що Росія - не якась далека заокеанська країна, а сусідня, котра має з американською Аляскою кордон, який проходить вузенькою Берінговою протокою. А рашисти реально зазіхають на американські території.

Потрібно займатися рекрутингом не тільки в Україні, а й усьому світі - колись в Іспанію на боротьбу з фашизмом їхали добровольці з усіх-усюд (яких "організовував" тоталітарний Радянський Союз!), а українська влада навіть таких закликів не робить, зібравши тільки відносно невеликі сили в іноземні підрозділи. Але ж буквально уся Європа під загрозою, якщо Україна не втримає рашистської навали! Саме цей постулат має бути в основі всіх переговорів, у заголовках всіх публікацій про війну в Україні!

Бачата - приємний танець, основи якого легко засвоїти

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату.

Video: у Києві танцюють бачату.

        У Києві люблять танцювати. Майже усім відомо, що у Гідропарку регулярно танцюють люди поважного віку, для декого із них ці заходи є не тільки можливістю порухатись під музику (а не просто "намотувати кола" десь навколо свого будинку),  а й прекрасним приводом для спілкування з друзями. У молодих, мабуть, трошки інші міркування щодо танців, але й молоді люди регулярно збираються в парках або кав'ярнях потанцювати.  Причому дуже популярними танцями є бачата, сальса, а останнім часом став входити в моду досить екзотичний танець кізомба, який дуже легко освоїти людям, які знайомі з основами аргентинського танго.

Мистецтво переживе ворогів, навіть якщо вони намагатимуться його знищити

 

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: Виставка. Живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: Виставка. Живопис "під мозаїку".

       Те, що в Україні люди творчі, навіть вороги-рашисти не піддають сумніву. Більше того - саме їх бісить оця здатність українців намагатися творити всупереч обставинам, переборюючи труднощі, шукаючи натхнення у зранених душах, дістаючи його з тих глибин, де, здається, зачаївся тільки відчай. Так було, наприклад, під час розгулу пандемії ковіду, так відбувається і зараз, під час війни, яку українці ведуть проти рашистської навали ще з 2014 року, коли виття сирен тривоги може у будь-який момент зупинити творчий пошук, а ворожі ракети, бомби, дрони, міни, кулі здатні у будь-яку мить обірвати життя навіть найгеніальнішого митця. 

           Громадяни України багатьох національностей стали на шляху темної сили, що не тільки принесла війну в нашу державу, а й загрожує  перетворити її на світову, бо у апологетів цієї пітьми немає інших способів побачити широкий світ інакше, ніж у прицілах своїх смертельних знарядь. Творчість для тих ницих душ, від рядового і до "бункерного діда", так само мало важить, як і людське життя (для багатьох із них навіть своє, бо хіба можна назвати життям оте животіння, з якого вони вибираються з радістю підписуючи контракти!). Щоправда, нинішній вождь (фюрер) рпшистів дуже дбає про власне життя і навіть вже винайшов якийсь сурогат безсмертя - "двійників-трійників", які здатні на якийсь час "продовжити життя" покійника.

             В Україні, що віддає своїх найкращих представників фронту, продовжується життя, у тому числі, й мистецьке, бо, як мудро підмітив Черчилль, якщо ми під час війни забуваємо про культуру, то за що ж тоді воюємо?

Звичайний двір в Омську – люди звідти радо йдуть воювати, щоб грабувати й гвалтувати.

Руйнування може бути і рукотворним

 

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. Більшість цих споруд могли б використовуватися у якості сімейних бомбосховищ.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву.

Фото Віталія Бабенка: колись тут був яблуневий сад. За ним (за деревами у лівій частині світлини) - Берковецький цвинтар, з вікон нового масиву його буде гарно видно.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. За "скелетами" нових будівель - пересохле через неконтрольоване будівництво колись багатоводне та милуюче зір озеро Синє.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. Гадаю, більшість цих споруд могли б використовуватися у якості сімейних бомбосховищ.

        Незважаючи на війну, у Києві продовжується житлове будівництво. Жаль тільки, що, мабуть, суттєво порушуються будівельні норми. Наприклад, проходження через масив, що почав зростати на місці колишнього яблуневого саду, а також через увесь майже збудований Варшавський мікрорайон високовольтних ліній електропередачі навряд чи сприятиме здоров'ю мешканці новобудов. Колись, ще на початку 90-х, будівельники поглядали на ці території, але побутувала думка, що спочатку треба знайти гроші для переробки високовольтних ліній - пустити їх кабелями під землею. Як бачимо, нинішнє покоління будівельників знехтувало застереженнями попередників.

            А знесення гаражів було б доцільне, якби на їхньому місці було збудовано сучасні підземні паркінги з обов'язковими бомбосховищами. Проте я дуже сумніваюся, що таке є у проектах наших будівельників, бо вони навіть житлові споруди будують мало не впритул до автотрас, не думаючи про майбутнє розширення доріг, не кажучи вже про вихлопні гази, що підійматимуться до вікон мешканців...

Рашизм є світовим Злом і потрібно закликати увесь світ на боротьбу з ним!

 

Фото з "Карти руйнувань в Україні".

На фото: рашисти руйнують усе, що тільки можуть зруйнувати, і така доля може очікувати будь-яку пам'ятку цивілізації у світі, бо рашизм є світовим Злом! 

За якийсь місяць підготовки солдата не навчиш воювати. А в Україні усе менше людських ресурсів, які мають хоч якесь уявлення про військову службу, не кажучи вже про тих, кому доводилося воювати. Найбоєздатніші прийняли на себе перші удари ворога у 2022 році, коли доводилося воювати проти танків мало не зі стрілецькою зброєю і, зрозуміло, не обійшлося без значних втрат. Тому, крім навчання мобілізованих та контрактників, потрібно розгорнути у світі широченну пропаганду, закликаючи усіх охочих стати на захист демократії проти рашистської навали. Повторюю - всі сили дипломатів, працівників інформаційного фронту, резидентів розвідок кинути на те, щоб організувати світ на боротьбу із кремлівським Злом, щоб професійні воїни-добровольці їхали в Україну тисячами з різних країн. Україну можна зробити місцем практики та екзаменування випускників військових закладів, наприклад. Адже військові навчання у кожній країні намагаються наблизити до бойових за умовами, проте танкісти, артилеристи, пілоти, оператори дронів, снайпери та інші тільки в умовах реальної війни можуть по-справжньому випробувати і свою техніку, і себе, тобто підготуватися до захисту своєї країни. Причому, найвірогідніше, ворогом мало не кожної європейської (і не тільки) країни може стати саме Росія, що ніколи не вгамує свої "апетитів" до загарбань. Тому завдання наших дипломатів має бути у роз'ясненні цього постулату, на який поки що у багатьох країнах воліють "закривати очі".

Потрібно запрошувати іноземних військових спеціалістів "на сафарі" в Україну!

 

На фото: снайпер має вміти ідеально маскуватися.

На фото: український снайпер за роботою.

На фото: снайпер має вміти ідеально маскуватися.

На фото: снайпер має бути завжди напоготові.

        Рашистів більше, вони мають багато ракет, бомб, мін, снарядів, гранат, патронів, що накопичувалися протягом багатьох десятиліть, вони їх самі виробляють і не залежать від поставок. Навіть відносно новітні дрони вони швиденько поставили "на потік", маючи і власні розробки, і копіюючи поставлені друзями з Ірану, наприклад.

      Українці доводять, що битися з російськими агресорами можна. Проте кількість усе ж має значення. 

«Пересуваються серед білого дня. Такої переваги в кількості, як під Покровськом, у росіян не було навіть в Бахмуті» - український військовий. 

Відповіддю на таке "пересування" можуть бути мобільні групи снайперів з далекобійною зброєю. Вже давно на "тактику малих груп" треба було відповідати таким чином. Терміново потрібно замовляти у союзників найкращі зразки снайперської зброї, а тренери мають набирати у війську та у країні групи кращих стрільців.

Не гребувати і запрошенням іноземних снайперів "на сафарі"!!!

Парк "Дубки" у Києві старіє...

 

Фото Віталія Бабенка.  Сосни у парку нечисленні, тому й жаль, що вони вивертаються з корінням, засихають, вражаються шкідниками...

Фото Віталія Бабенка.  Дерева у парку "Дубки" вивертаються з корінням, засихають, вражаються шкідниками...

Фото Віталія Бабенка.  Дерева у парку "Дубки" вивертаються з корінням, засихають, вражаються шкідниками...

Фото Віталія Бабенка.  Інколи дерева у парку "Дубки" навіть підпалюють...

Фото Віталія Бабенка.  Дерева з дуплом у парку "Дубки".

Фото Віталія Бабенка.  Дерева у парку "Дубки" вивертаються з корінням, засихають, вражаються шкідниками...

Фото Віталія Бабенка.  Дерева у парку "Дубки" вражене чагами...

                                              Фото Віталія Бабенка.  Дерева у парку "Дубки" вражене чагами...

       Сирецький гай, парк "Дубки" залишаються улюбленими місцями відпочинку киян. Складний рельєф гаю, з горбами, ярами, струмками, у якомусь сенсі рятує його від забудовників, хоча житлові масиви з усіх сторін насуваються на цю зелену "оазу" серед кам'яної "пустелі" міста. Мабуть, екології паркової зони зашкодить і будівництво гілки метрополітену, бо вже зараз, наприклад, струмок Курячий брід у місці перетину з метро пустили в трубу. А для джерел з цілющою чистою водою для джерел з цілющою чистою водою це будівництво, без сумніву,  буде катастрофою. 

       Проте Сирецький гай також треба рятувати від старіння, тобто не тільки почати прибирати вражені шкідниками, повалені вітром дерева, але й насаджувати нові, роблячи акцент на саджанці дубів, що відповідатиме традиційній рослинності цього гаю.