Парку "Дубки" у Києві просто необхідні нові насадження

 

Фото Віталія Бабенка: дупло у старому дубі Сирецького гаю намагалися зацементувати.

Фото Віталія Бабенка: омела перетворює деякі дерева у Сирецькому гаю на сухостій.

Фото Віталія Бабенка: омела перетворює деякі дерева у Сирецькому гаю на сухостій.

Фото Віталія Бабенка: інколи дерева у Сирецькому гаю вивертаються з корінням.

Фото Віталія Бабенка: дупло у старомі дубі парку "Дубки".

Фото Віталія Бабенка: подекуди вітер ламає хворі дерева у Сирецькому гаю.

Фото Віталія Бабенка: інколи дерева у Сирецькому гаю вивертаються з корінням.

Фото Віталія Бабенка: я посадив більше 30 пророщених із жолудів дубочків у Сирецькому гаю, можливо, виросте дубова алея поряд з липовою.

Фото Віталія Бабенка: я посадив більше 30 пророщених із жолудів дубочків у Сирецькому гаю.

Я знайшов у київському Гідропарку кілька галявинок, густо порослих дубочками з жолудів (кому потрібні саджанці - рекомендую, там їх усюди багато). Щоправда, дуби американські, кора у них майже гладка, зате ростуть вони швидко і мають восени гарне за кольором, майже багряне листя. А біля мене пропадає Сирецький гай. Тому я і витратив пару днів на посадку дубових алей. Тільки б прийнялись, поливаю, хоча воду носити далеко...

Турбота про дітей - турбота про майбутнє

 

Фото Віталія Бабенка: увечері в київському парку.

Фото Віталія Бабенка: діти охоче малюють...

Фото Віталія Бабенка: галерея дитячих малюнків.

        В одному із київських парків нещодавно можна було побачити оригінальну споруду - кулястої форми (я відразу пригадав, що вже бачив щось подібне у ботсаду), яскраво освітлену, що у час "блекаутів" взагалі виглядало дуже незвично: неначе якийсь НЛО приземлився. Виявляється, прогулюючись у парку з діточками, можна було зайти всередину, де діти могли сісти за стіл і малювати наданими організаторами засобами для малювання. Аркуші з дитячими малюнками відразу  ставали експонатами своєрідної "картинної галереї", що була доступна для перегляду. Цей захід проводився під егідою фонду ЮНІСЕФ, який має у пріорітеті допомогу незахищеним верствам населення, зокрема - дітям.... 

Архітектурні "мініатюри" Києва - киянам стає усе тісніше...

 

      

Фото Віталія Бабенка: торгово-розважальні центри ростуть у Києві, як гриби у лісі...

Фото Віталія Бабенка: транспортна розв'язка затисла сквер імені В. Стуса, як на острівці.

Фото Віталія Бабенка: навряд чи на тій гарній веранді можна затишно посидіти - поряд напружені транспортні траси: проспекти Палладіна (за суттю - частина Окружної) та Перемоги.

Фото Віталія Бабенка: будівельники підступають до приватних володінь...

Фото Віталія Бабенка: здалеку здається, що за цим парканом - шикарна "дача", потім - офіс, а в результаті будівля виявляється... церквою!

Фото Віталія Бабенка: церква Відродження (re:church) в Києві.

Фото Віталія Бабенка: ця дивна непрезентабельна споруда знаходиться поряд з особняками та церквою.

Фото Віталія Бабенка: а тут вигляд церкви псує старий паркан...

Фото Віталія Бабенка:  куполи храму Благовіщення Пресвятої Богородиці біля станції метро "Житомирська" у Києві.

Фото Віталія Бабенка: біля станції метро "Житомирська"...

       Колись я майже 20 років працював у одному з інститутів Академмістечка, але давно вже не був ні там, ні взагалі у тому районі. Тому коли попав на проспект Палладіна, вирішив пройтись пішки від станції метро "Академмістечко" до "Житомирської". Звичайно ж, трішечки пофотографував. З часів моєї молодості Київ взагалі "пішов" далеко - околиці приростають новими будівлями, навіть мікрорайонами типу Варшавського (біля Виноградаря). Не відстають і тут - новобудови скрізь. Але найцікавіше, що і на місці колишніх приватних будинків іноді з'являються справжні "дворянські гнізда". Втім, вуличний рух у Києві став настільки інтенсивним, що переваги власної території біля будинку стають примарними - і шум, і пил, і загазованість у чотирикутнику між проспектами  Перемоги та Палладіна, вулицею Феодори Пушиної і Семашка сягають, без сумніву, значних величин. Можна радіти, що там залишаються поки що острівці зелені - парк Семашка, сквер імені Василя Стуса (повністю оточений дорогами, як острів водою)... Біля станцій метро взагалі не проштовхнутися - така там тиснява від зупинок громадського транспорту, безперервних потоків машин, торгових точок... І, здається, архітектори, містобудівники взагалі забули слово площа - таких об'єктів у їхніх планах, мабуть не передбачено. Як і нових парків та інших зелених зон... Зате ТРЦ і церкви мало не на кожному кроці!

Родина воронових хазяйнує у Києві. Відео

 

Фото Віталія Бабенка: птахи у осінньому київському парку.

Фото Віталія Бабенка: смілива птаха у осінньому київському парку.

 ©Video Віталія Бабенка:  ворона порпається в осінньому листі.

       Я вже зазначав раніше, що навіть без особливих досліджень можна помітити засилля в Києві птахів родини воронових. Причому, якщо сіра ворона вже давно стала мало не ручною і може їсти навіть з рук деяких доброзичливців (сам бачив), галки швендяють мало не під ногами, як голуби, то чорні ворони, які вважаються, для України нехарактерними, усе частіше потрапляють в поле зору. Щоправда, їх легко переплутати з круками, але я бачив різних: величезних птахів мало не орлиного розміру, і відносно невеликих повністю чорних, хоч не буду сперечатися, якщо спеціалісти мені зроблять з цього приводу зауваження. Ці птахи дуже розумні й сміливі, хоча і достатньо обережні, дистанцію вміють тримати, навіть якщо й захоплюються пошуком поживи. 

       У пропонованому відео та на фотознімках чорна птаха порпається в осінньому листі невеличкого парку поблизу станції метро "Житомирська" у Києві. Мені її поведінка здалася цікавою, хазяйновитою, я б сказав. 

Білки та ворони вільно почувають себе у Києві: відео

Фото Віталія Бабенка: білка на пеньку восени в одному з лісопарків Києва.

Фото Віталія Бабенка: білка ховає здобич восени в одному з лісопарків Києва.

На фото: білки довіряють людям - восени в одному з лісопарків Києва.

Фото Віталія Бабенка: ворони стали звичними птахами у Києві.

    

© Віталій Бабенко, Video: дві білки граються на дереві поміж київськими будівлями, дражнячи ворон...

     Київ ще й зараз залишається "містом у парках", особливо, якщо врахувати те, що його кордони вже сягнули навколишніх лісів, а часто й пішли вглиб (це давно сталося в Голосієво, Лісовому масиві, Виноградар зазіхає на ліси Пущі-Водиці та ін.).  Звичайно, звірина відступає під натиском людей, але, наприклад, білки досить спокійно шукають поживу у дворах  посеред будівель, де кияни традиційно висаджують багато кущів та дерев. Не здивуюся, якщо незабаром білки почнуть порпатися в смітниках, як це вже роблять різні представники сімейства воронячих, складаючи конкуренцію тим птахам, які ще раніше стали "міськими". Якось одна з білок (на фото вище) навіть нахабно стрибнула мені на ноги, видираючись по штанях до рук, де розраховувала пошвидше дістати поживу!.. 

Київ усе ще залишається чудовим містом-парком

Фото Віталія Бабенка: такі клумби тюльпанів та інших квітів у Києві можна часто бачити.

Фото Віталія Бабенка: з такими зеленими насадженнями у дворах кияни можуть і в парки не ходити. Квітує досить стара яблуня.

Фото Віталія Бабенка: з такими зеленими насадженнями у дворах кияни можуть і в парки не ходити. Квітнуть бузок та форзиція.

Фото Віталія Бабенка: починає квітувати айва.

Фото Віталія Бабенка: з такими зеленими насадженнями у дворах кияни можуть і в парки не ходити. 

Фото Віталія Бабенка: нехай на городах з кульбабою чомусь борються, а навіщо таку красу знищувати на газонах? 

Фото Віталія Бабенка: міський їжачок сміливо вийшов на вечірню "прогулянку" - людей кругом обмаль. 

Фото Віталія Бабенка: ці дрозди, здається, вже нікого не бояться. 

        Київські парки карантинні правила забороняють відвідувати. Проте у більшості киян "парки" прямо за вікнами їхніх будівель, а подекуди - і справжні сади, де якраз у цей час буйно квітнуть груші, яблуні, а вишні розсипають, наче сніг, пелюстки квітів. Доповнюють красу цвітіння плодових дерев пишні кущі бузку та квітуючі "свічки" каштанів, не кажучи вже про дрібніші рослини.  

        Щоправда, особливого скупчення мешканців будинків серед цього розмаїття цвіту не видно - щоденні телевізійні жахаючі розповіді про коронавірус не стимулюють бажання до прогулянок. Переважно виходять із собаками, та й то ненадовго. Мабуть тому стали дуже сміливими птахи - шукають собі якийсь харч у траві, що так швидко пішла у ріст після останніх рясних дощів. Зауважу, що недовго їм радіти - вже бачив цілі бригади зі смердючими та супершумними газонокосилками, що косять траву аж до коріння.  А їжаки й раніше були не дуже полохливими, і зараз вони майже не звертають уваги на людей, коли виходять за поживою у сутінках...

Погодная аномалия - бесснежная зима

Фото Виталия Бабенко: молодые мамы с удовольствием выводят и вывозят малышей на прогулку в Сырецкий парк.

Фото Виталия Бабенко:  сосны в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  дубы в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  дубы в Сырецком парке впечатляют "мощью" своих ветвей.

Фото Виталия Бабенко:  в Сырецком парке есть глубокие и тёмные, заросшие лесом овраги.

Фото Виталия Бабенко:  дубы на краю оврага в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  упавшая сосна в Сырецком парке.

Фото Виталия Бабенко:  в Сырецком парке попадаются и усохшие деревья.

Фото Виталия Бабенко:  в Сырецком парке попадаются и упавшие деревья.

Фото Виталия Бабенко:  зеленый чистотел у поросшего мхом пня в Сырецком парке зимой.

Фото Виталия Бабенко:  "европейцы" создают свалку мусора  у входа в Сырецкий парк, возле бювета с прекрасной водой.

Фото Виталия Бабенко:  "европейцы" создают свалку мусора  у входа в Сырецкий парк.

Фото Виталия Бабенко:  дом с крышей из солнечных панелей  у входа в Сырецкий парк.

        То, что люди очень мало знают о своей планете, давно понятно. Ведь рассуждения о глобальном потеплении чередуются намеками о вполне возможном новом ледниковом периоде, имеющем еще более глобальное (по сути - вселенское!) происхождение, если не рассматривать иные "высоконаучные" рассуждения... И, заметьте, об этих катаклизмах даже кинофильмы снимают, что добавляет только тревоги мыслям о том, что безумные сценарии, порой, воплощаются в жизнь. 

       Однако нынешняя зима в Украине большинству граждан, видимо, нравится - погода уже два месяца зимы почти всё время плюсовая. снежок пролетает изредка и тут же тает, можно ходить в осенней одежде и обуви... Интересно, правда, на что спишут взимаемые с граждан налоги коммунальные службы, если им этой зимой ни разу еще не пришлось заниматься чисткой снега или посыпанием солью многострадальных дорог? Может, начнут строить дороги? Впрочем, это риторические вопросы, наши муниципалитеты славятся своим умением делать немыслимые фокусы с деньгами, справятся и сейчас. Но я бы посоветовал им  воспользоваться такой благоприятной погодой, чтобы наводить порядок, например,  в парках и окружающих Киев лесах. где не так уж много работы, учитывая многочисленность простаивающих из-за отсутствия снега техники и работников. 

     Киевляне, кстати, с удовольствием прогуливаются в парках, пытаясь поймать лучи скупого в этот период солнца, радуясь тому, что нет грязи и слякоти, а некоторые даже пикники устраивают - совсем по-весеннему. Я тоже прогулялся по небольшой части сырецкоого парка (который официально называют "Сырецкий гай", см. ещё фото и видео) и увидел, что ухожены только зоны возле выложенных плиткой дорожек. Дальше попадаются и кучи мусора, и просто следы варварских гулянок, что явно свидетельствует о неготовности нашего населения соблюдать европейские ценности. Штрафовать бы... Скажем так, что не помешало бы озаботиться отсутствием в парковых зонах туалетов. Чуть в глубине - есть упавшие деревья и усохшие, т. е. те, которые давно надо убрать, не ожидая пока упадут. Но в целом - приятно, что в Киеве есть ещё такие места, где природные уголки находятся чуть ли не в первозданном виде...    

Сырецкий гай в Киеве - парк с налетом таинственности

Фото Виталия Бабенко: относительно недавно в парке проложили несколько аллей на месте бывших тропинок.

Фото Виталия Бабенко: относительно недавно в парке проложили несколько аллей на месте бывших тропинок.

Фото Виталия Бабенко: относительно недавно в парке проложили несколько аллей на месте бывших тропинок.

Фото Виталия Бабенко: осенняя листва не только радует глаз, но и приглашает пройтись,  пошуршать...

Фото Виталия Бабенко: дубы очень неохотно расстаются с листвой.

Фото Виталия Бабенко: осенью туман в овраге рассеивается только в очень солнечные дни.

Фото Виталия Бабенко: осенью туман в овраге рассеивается только в очень солнечные дни.

Фото Виталия Бабенко: бювет (артезианская скважина) на краю парка.

Фото Виталия Бабенко: более десятка лет назад местные жители сумели отстоять парк от начавшейся было застройки особняками.

Фото Виталия Бабенко: более десятка лет назад местные жители сумели отстоять парк от начавшейся было застройки особняками.

Фото Виталия Бабенко: подрастающее "поколение" - маленький клён пробивается к свету...

Video: Сырецкий гай в Киеве туманным осенним днем...

        Просто удивительно, как Киев еще не стал одним из центров туризма, ведь его расположение настолько уникально, что об этом нужно снимать фильмы с переводом на разные языки, издавать фотоальбомы с многоязычными комментариями, проводить в иностранных представительствах фотовыставки, попутно развивая туристическую инфраструктуру. Но у нас всё пущено на самотёк, в лучшем случае - туристами занимаются какие-то почти случайные организации, спонтанно возникающие и так же исчезающие или перемещающиеся...

          Впрочем, даже киевляне далеко не всегда знают, где можно отдохнуть от городского шума и даже уединиться, а если и пытаются это делать, то часто предпочитают уезжать за город, попадая в пятницу, конце дня, в огромные заторы или оставаясь в выходные дни дома у телевизора, с завистью глядя передачи о путешествиях.  А ведь тот же киевский Гидропарк имеет пока ещё такие укромные уголки, что там бобры спокойно грызут толстые стволы деревьев и занимаются строительством, а в Голосеевском лесу и Феофании можно даже заблудиться, если не иметь навыков ориентирования, как и в почти девственном лесу киевского Лесного массива. Я уже не говорю о Пуще-Водице, где можно пока встретить даже лосей (сам однажды видел!). 

         "Сырецкий гай" (его часто называют парк "Дубки" из-за преобладания в лесу могучих дубов, которые совсем не похожи на дубы в бывшем парке Дружбы народов), например, даже трудно представить себе целиком -  площадь 194 гектара не так уж просто охватить взглядом, а чтобы посетить все его уголки, пройтись многими тропинками, надо потратить не один день, ведь пересеченный в разных направлениях глубокими оврагами (иногда - с ручьями, озерами), предлагающий экстремального вида тропинки этот парк нельзя назвать легко доступным для пеших прогулок, например, в зимнее время. Но любители лыжного экстрима могут "насладиться" не только крутыми спусками, но и весьма изнурительными подъемами. Кстати, велосипедисты-экстремалы давно оценили эти трассы. А летом здесь вполне можно уединиться в таких тихих уголках, что, порой, становится и страшновато, тем более, что встречаются и какие-то таинственные развалины, и пещеры или шалаши бомжей. 

        Однако киевские руководители всё же постепенно делают некоторые участки леса весьма похожими на городские парки, и там всегда можно встретить и прогуливающихся пожилых людей, и молодых мам с колясками, и занимающихся пробежками любителей здорового образа жизни... К парку легко добраться на метро, пока здесь конечная остановка - "Сырец", но под его холмами уже роют туннель в сторону массива Виноградарь и новых жилых построек на месте бывших яблоневых садов, цветочных парников, соседствовавших с нынешним парком...