Підготовка до важкої зими - консервація

 

Фото Віталія Бабенка:  баклажани.

Фото Віталія Бабенка:  баклажани порізані длч консервування.

Операція "Вівальді" - буденна робота наших героїв

 

На фото:  дрон над "зеленкою".

На фото:  дрон "Баба Яга" - нічне жахіття рашистів.

Video: війна без прикрас.

     Я навіть не хочу уявляти, яка вона - сучасна війна. Досить просто знати - війна є найжахливішим витвором людства, і, виявляється, ніякі "рівні цивілізації" від неї не рятують. Недаремно і фантасти, пророкуючи космічне майбутнє, найчастіше представляють його у вигляді безмежних за масштабами і часом битв. 

    Проте інколи ловиш себе на роздумах, що саме війна є рушієм технологічного поступу, саме потреба захисту, здобуття перемог змушує посилено і прискорено працювати наукову думку, винахідливість під час війни стрімко та масово зростає - від дрібних удосконалень до кардинально ламаючих усталені норми видів озброєнь та засобів індивідуального та масового знищення.

         Ще на початку рашистської агресії здавалося, що завжди перемагатиме сторона зі значною перевагою в артилерії, танках, ударних гелікоптерах, літаках, саме тому агресори розраховували взяти "Київ за три дні"... Так, це озброєння і зараз відіграє величезну роль, але з кожним місяцем війни акценти зміщуються. Ще в афганській війні з'явилися, наприклад, "стінгери", які стали жахом пілотів. Що було з танковими колонами, які "переможним" маршем сунули на Київ, теж відомо. І дрони "Байрактари" вже тоді показали себе у всій красі. І саме дронова складова стала диктувати умови на полі бою. Так, дрони збивають, знищують, але їх виробляють серійно і масово, буквально на ходу вдосконалюючи.  У представленому відео не раз чути застереження з командного пункту щодо дронів. І бійцям доводиться усе частіше прислухатися не тільки до звуків пострілів та вибухів, але й ловити "звуки неба", щоб вчасно сховатися, замаскуватися, спробувати збити ворожі безпілотники...

        Наступальну операцію "Вівальді" ЗСУ навіть анонсували, що досить незвично. Путлеру попсували радісні переможні картинки, наші бійці повідомляють про деяке просування і звільнення територій. Зрозуміло, що успіх операції буде "козирною картою" у переговорах, якщо Трампу вдасться вмовити "друга Владіміра" почати перемовини, бо у того давно інші плани...

 

Танці у київському Гідропарку

Фото Віталія Бабенка:  Володя та Іра на танцмайданчику київського Гідропарку.

На фото:  колектив "Оптиміст" на танцмайданчику київського Гідропарку.

На фото:  Марина (ліворуч) та Оля з колективу "Оптиміст" на танцмайданчику київського Гідропарку.

На фото:  колектив "Оптиміст" на танцмайданчику київського Гідропарку.

 

Video: на танцмайданчику київського Гідропарку.

       Незважаючи на війну, люди хочуть жити повноцінним життям, а для учасників гурту "Оптиміст" танці у житті грають важливу роль. Та і взагалі, Гідропарк відвідують активні люди, недаремно танцмацданчик Гідропарку відомий під назвою "Життєлюб", цим все сказано. 

Лінійний танець "кантрі" виконують слухачки художньо-мистецького факультету Університету ІІІ віку

На фото:  танцювальне заняття. 

На фото:  танцювальне заняття. 

 Video: лінійний танець "кантрі" виконують слухачки художньо-мистецького факультету Університету ІІІ віку "Активне довголіття" у Вишгороді Київської області.

      2026.08.26 здали на "відмінно" виконання групою лінійного танцю "кантрі" 10 слухачок художньо-мистецького факультету Університету ІІІ віку "Активне довголіття" при Вишгородському територіальному центрі соціального обслуговування. Досить вимогливий викладач Віталій Бабенко навіть зааплодував, адже часу на підготовку у студенток було зовсім мало, практично було проведено лише кілька занять, на яких вивчали й елементи інших танців. 

         Потрібно зазначити, що танці залишаються одними із небагатьох рухливих вправ для людей пенсійного віку, коли просто нудно бігати підтюпцем або намагатися десь знайти партнерів та місце, щоб пограти, скажімо, в теніс чи бадмінтон...

Антикварний салон у центрі Києва

 

Фото Віталія Бабенка:  картини у галереї "Вернісаж".

Фото Віталія Бабенка:  екскурсанти з БФ "Життєлюб" у галереї "Вернісаж".

Фото Віталія Бабенка:  картина у галереї "Вернісаж".

Фото Віталія Бабенка:  статуетка і картини в галереї "Вернісаж".

Фото Віталія Бабенка:  статуетка і картини в галереї "Вернісаж".

Фото Віталія Бабенка:  картина в галереї "Вернісаж".

Фото Віталія Бабенка:  різноманітні антикварні експонати в галереї "Вернісаж".

Фото Віталія Бабенка:  екскурсанти з БФ "Життєлюб" у галереї "Вернісаж".

      Київська галерея «Вернісаж» починала свій шлях у 1991 році як невеликий комісійний антикварний магазин, заснований родиною колекціонерів живопису і збирачів антикваріату. Знаходиться в самісінькому центрі Києва, але в дуже затишному місці, де усе навколо ще дихає "старим" містом, хоча до транспорту також недалеко.

             Прикметно те, що час від часу власник галереї проводить екскурсії, докладно  знайомлячи відвідувачів з експозиціями. В невеликих залах виставлено багато картин, статуеток та ін., які представляють, переважно, митців відносно недалекого минулого, проте сама атмосфера галереї наводить на думку - поки що не надто дорогі експонати можуть стати дійсно цінними предметами мистецтва у якомусь майбутньому, тобто є сенс вкладати кошти саме у мистецькі твори, не кажучи вже про естетичне задоволення від споглядання вдома гарної речі.

             

Померла моя однокурсниця Людмила Чічановська (Козьміна)

 

На фото: мій давній малюнок олівцем - Людмила Чічановська (Козьміна, Алдошина).

 Фото Віталія Бабенка: Людмила Чічановська (Козьміна).

        Ще одна чорна діра у моєму Всесвіті. 23 червня 2026 р. померла моя однокурсниця (навчалися разом на факультеті журналістики Українського поліграфічного інституту), подруга, вдова мого кума Анатолія Чічановського - Людмила Чічановська (Козьміна). На фото - мій давній малюнок олівцем цієї красуні та розумної жінки, яка була частиною мого життя, яка тягнула на собі до останнього дня створене колись нами видавництво "Грамота", яка боролася за життя, імплантувавши 10 років тому нирку, і яка, тим не менше, підтримувала усіх, хто мав потребу у підтримці, слугувала мені прикладом стійкості.         Земля їй пухом... 

Київ усе ще залишається містом-парком

 

Фото Віталія Бабенка: на покинутій території колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: квіти шипшини.

Фото Віталія Бабенка: квіти шипшини зморшкуватої.

Фото Віталія Бабенка: кущі шипшини зморшкуватої з квітами.

Фото Віталія Бабенка: бузина на покинутій території колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: стежина через територію колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: на території колишнього квітникарства в Києві виріс житловий масив.

Фото Віталія Бабенка: жасмин на прибудинковій території квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: дерева впали на стежину в парку "Дубки" в Києві, потрібно садити нові.

Фото Віталія Бабенка:  посаджені мною дубочки зазеленіли листочками в парку "Дубки" в Києві.

Фото Віталія Бабенка: доводиться рятувати посаджені мною дубочки від кропиви та чистотілу.

     Я намагаюся регулярно провідувати насаджену мною алею в Сирецькому гаю (цю частину часто називають "Дубки"). На щастя, весна видалася дощовою, тому й не довелося часто поливати саджанці. Але дощі стимулювали також ріст трав - у лісах та парках Києва усі сонячні галявинки захоплює рослинна "бандитська тріада" - кропива, чистотіл та розрив-трава дрібноквіткова, яка після цвітіння утворює невеличкі стручки, що лопаються від дотику, розсипаючи  насіння). Моя алея, що була майже чистою від рослинності, тепер схожа на джунглі, які ховають від світла три десятки маленьких дубочків, які, щоправда, практично всі випустили листя й мають намір колись вирости могутніми деревами, які своєю тінню та опадаючим восени листям знищать небажану у парку рослинність.

       А мій шлях до алеї Незламності (як я її маю намір назвати) лежить через залишки колишнього величезного квітникарства, територія якого тепер практично вся забудована. Невеличкі хащі й трави залишилися незайнятими через високовольтну лінію над ними. Кущі шипшини у цей час суперничають у цвітінні та запахах із жасмином, змінивши недавній бузок. Бузина також квітує, але запах, як відомо, має не дуже приємний.

      Київ зеленіє, квітує, заливається запахами квітів, він гарний у кожну пору року, незважаючи на регулярні бомбардування рашистської нечисті, яка готова знищити будь-яку красу, аби їх боялися...