Київ усе ще залишається містом-парком

 

Фото Віталія Бабенка: на покинутій території колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: квіти шипшини.

Фото Віталія Бабенка: квіти шипшини зморшкуватої.

Фото Віталія Бабенка: кущі шипшини зморшкуватої з квітами.

Фото Віталія Бабенка: бузина на покинутій території колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: стежина через територію колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: на території колишнього квітникарства в Києві виріс житловий масив.

Фото Віталія Бабенка: жасмин на прибудинковій території квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: дерева впали на стежину в парку "Дубки" в Києві, потрібно садити нові.

Фото Віталія Бабенка:  посаджені мною дубочки зазеленіли листочками в парку "Дубки" в Києві.

Фото Віталія Бабенка: доводиться рятувати посаджені мною дубочки від кропиви та чистотілу.

     Я намагаюся регулярно провідувати насаджену мною алею в Сирецькому гаю (цю частину часто називають "Дубки"). На щастя, весна видалася дощовою, тому й не довелося часто поливати саджанці. Але дощі стимулювали також ріст трав - у лісах та парках Києва усі сонячні галявинки захоплює рослинна "бандитська тріада" - кропива, чистотіл та розрив-трава дрібноквіткова, яка після цвітіння утворює невеличкі стручки, що лопаються від дотику, розсипаючи  насіння). Моя алея, що була майже чистою від рослинності, тепер схожа на джунглі, які ховають від світла три десятки маленьких дубочків, які, щоправда, практично всі випустили листя й мають намір колись вирости могутніми деревами, які своєю тінню та опадаючим восени листям знищать небажану у парку рослинність.

       А мій шлях до алеї Незламності (як я її маю намір назвати) лежить через залишки колишнього величезного квітникарства, територія якого тепер практично вся забудована. Невеличкі хащі й трави залишилися незайнятими через високовольтну лінію над ними. Кущі шипшини у цей час суперничають у цвітінні та запахах із жасмином, змінивши недавній бузок. Бузина також квітує, але запах, як відомо, має не дуже приємний.

      Київ зеленіє, квітує, заливається запахами квітів, він гарний у кожну пору року, незважаючи на регулярні бомбардування рашистської нечисті, яка готова знищити будь-яку красу, аби їх боялися...

Осінь у Києві - краса, яку рашисти хочуть знищити

 

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє небо.

Фото: я і осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото: я і осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

      Знайшов кілька "довоєнних" світлин Гідропарку, а також Пущі-Водиці, де зараз вже так безпечно не погуляєш - у ліс заходили рашистські окупанти, коли рвалися захопити "Київ за три дні", гадаю, що й "подарунків" там лишили чимало, тікаючи звідти. Осіння краса Києва просто невимовна, а особливо виразно це відчувається тепер, під звуки війни: виття сирен, гул "шахедів" та ракет, черги зенітних гармат і кулеметів, вибухи... Згадуються мальовничі лісові стежинки, озера, що віддзеркалюють мирні небеса і спокійний тоді ліс. Ностальгія... Звичайно, і зараз вдається погуляти парками Києва, але тривожний щем у душі не дає навіть на короткий час відволіктися від гірких дум, що породжують іще більшу ненависть до рашистів, які щодня не тільки віднімають життя у людей, інших живих істот, а й нищать природну красу...