Осінь у Києві - краса, яку рашисти хочуть знищити

 

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє небо.

Фото: я і осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя у київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото: я і осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

Фото Віталія Бабенка: осінь у Пущі-Водиці (Київ).

      Знайшов кілька "довоєнних" світлин Гідропарку, а також Пущі-Водиці, де зараз вже так безпечно не погуляєш - у ліс заходили рашистські окупанти, коли рвалися захопити "Київ за три дні", гадаю, що й "подарунків" там лишили чимало, тікаючи звідти. Осіння краса Києва просто невимовна, а особливо виразно це відчувається тепер, під звуки війни: виття сирен, гул "шахедів" та ракет, черги зенітних гармат і кулеметів, вибухи... Згадуються мальовничі лісові стежинки, озера, що віддзеркалюють мирні небеса і спокійний тоді ліс. Ностальгія... Звичайно, і зараз вдається погуляти парками Києва, але тривожний щем у душі не дає навіть на короткий час відволіктися від гірких дум, що породжують іще більшу ненависть до рашистів, які щодня не тільки віднімають життя у людей, інших живих істот, а й нищать природну красу...

Танок бачата, початковий урок. Відео

 

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату у парку.

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату у парку.

Video:  бачата, початковий урок.

Урок танцю.

Бачата - танок, що стає дуже популярним серед молоді. Але його можуть танцювати люди будь-якого віку - початковий курс не вимагає якихось особливих зусиль для вивчення. Головне - мати бажання засвоїти фігури прекрасного танцю! Влітку можна танцювати і в парках, в холодну пору року танцювальні вечори досить часто організовують у різних кав'ярнях, де танцюють бачату, кізомбу, сальсу, танго...

Україна має стати для дружніх країн випробувальним і тренувальним полігоном

 

На фото: США провели випробування сучасної зброї для боротьби з дронами.

В США здійснив перший політ бомбардувальник B-21.

 

Сполучені Штати Америки розглядають Австралію як чудовий полігон для випробування сучасних зразків гіперзвукової та далекобійної зброї.

Жаль, що Україна не стала для країн НАТО тим полігоном, де можна випробовувати зброю у реальних умовах. А часто скидається на те, що наша війна для когось є можливістю дешевшої утилізації застарілого озброєння. І ми ще й безмірно вдячні за це - без іронії, адже інакше важко було б уявити в нинішніх реаліях знищення "броні" отими "коктейлями Молотова", на які так колись розраховували люди, знайомі з війною тільки за фільмами про ІІ світову. В Бородянці, наприклад, спроба кидати "коктейлі" у танки закінчилася трагедією - танки стали впритул розстрілювати будівлі міста. Зрозуміло, що без "джевелінів" та "стінгерів" на початку війни було б набагато важче.

Але війна весь час переходить у нові фази, і рашисти кидають усі сили, щоб "на ходу" доозброюватись і переозброюватись. Їхні агенти нишпорять світом і збирають союзників та озброєння, поки демократичні країни ведуть бюрократичну тяганину, зважуючи, як би допомогти жертві агресії, не перетнувши "червоних ліній" Путлера! А чому б самим не намалювати оті лінії агресору?! Наші очільники держави, дипломати повинні не мирні форуми збирати, а звертатися із закликами зупинити разом рашистську загрозу, розповсюджуючи слова фюрера рашистів та його посібників, які погрожують знащити не тільки Україну, але й весь світ. Ті ж громадяни США повинні, нарешті, усвідомити, що Росія - не якась далека заокеанська країна, а сусідня, котра має з американською Аляскою кордон, який проходить вузенькою Берінговою протокою. А рашисти реально зазіхають на американські території.

Потрібно займатися рекрутингом не тільки в Україні, а й усьому світі - колись в Іспанію на боротьбу з фашизмом їхали добровольці з усіх-усюд (яких "організовував" тоталітарний Радянський Союз!), а українська влада навіть таких закликів не робить, зібравши тільки відносно невеликі сили в іноземні підрозділи. Але ж буквально уся Європа під загрозою, якщо Україна не втримає рашистської навали! Саме цей постулат має бути в основі всіх переговорів, у заголовках всіх публікацій про війну в Україні!

Бачата - приємний танець, основи якого легко засвоїти

Фото Віталія Бабенка: танцюють бачату.

Video: у Києві танцюють бачату.

        У Києві люблять танцювати. Майже усім відомо, що у Гідропарку регулярно танцюють люди поважного віку, для декого із них ці заходи є не тільки можливістю порухатись під музику (а не просто "намотувати кола" десь навколо свого будинку),  а й прекрасним приводом для спілкування з друзями. У молодих, мабуть, трошки інші міркування щодо танців, але й молоді люди регулярно збираються в парках або кав'ярнях потанцювати.  Причому дуже популярними танцями є бачата, сальса, а останнім часом став входити в моду досить екзотичний танець кізомба, який дуже легко освоїти людям, які знайомі з основами аргентинського танго.

Мистецтво переживе ворогів, навіть якщо вони намагатимуться його знищити

 

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: Виставка. Живопис "під мозаїку".

Фото Віталія Бабенка: Виставка. Живопис "під мозаїку".

       Те, що в Україні люди творчі, навіть вороги-рашисти не піддають сумніву. Більше того - саме їх бісить оця здатність українців намагатися творити всупереч обставинам, переборюючи труднощі, шукаючи натхнення у зранених душах, дістаючи його з тих глибин, де, здається, зачаївся тільки відчай. Так було, наприклад, під час розгулу пандемії ковіду, так відбувається і зараз, під час війни, яку українці ведуть проти рашистської навали ще з 2014 року, коли виття сирен тривоги може у будь-який момент зупинити творчий пошук, а ворожі ракети, бомби, дрони, міни, кулі здатні у будь-яку мить обірвати життя навіть найгеніальнішого митця. 

           Громадяни України багатьох національностей стали на шляху темної сили, що не тільки принесла війну в нашу державу, а й загрожує  перетворити її на світову, бо у апологетів цієї пітьми немає інших способів побачити широкий світ інакше, ніж у прицілах своїх смертельних знарядь. Творчість для тих ницих душ, від рядового і до "бункерного діда", так само мало важить, як і людське життя (для багатьох із них навіть своє, бо хіба можна назвати життям оте животіння, з якого вони вибираються з радістю підписуючи контракти!). Щоправда, нинішній вождь (фюрер) рпшистів дуже дбає про власне життя і навіть вже винайшов якийсь сурогат безсмертя - "двійників-трійників", які здатні на якийсь час "продовжити життя" покійника.

             В Україні, що віддає своїх найкращих представників фронту, продовжується життя, у тому числі, й мистецьке, бо, як мудро підмітив Черчилль, якщо ми під час війни забуваємо про культуру, то за що ж тоді воюємо?

Звичайний двір в Омську – люди звідти радо йдуть воювати, щоб грабувати й гвалтувати.

Руйнування може бути і рукотворним

 

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. Більшість цих споруд могли б використовуватися у якості сімейних бомбосховищ.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву.

Фото Віталія Бабенка: колись тут був яблуневий сад. За ним (за деревами у лівій частині світлини) - Берковецький цвинтар, з вікон нового масиву його буде гарно видно.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. За "скелетами" нових будівель - пересохле через неконтрольоване будівництво колись багатоводне та милуюче зір озеро Синє.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву.

Фото Віталія Бабенка: знесення гаражів вздовж вулиці Виговського (колишньої Гречка) для будівництва нового житлового масиву. Гадаю, більшість цих споруд могли б використовуватися у якості сімейних бомбосховищ.

        Незважаючи на війну, у Києві продовжується житлове будівництво. Жаль тільки, що, мабуть, суттєво порушуються будівельні норми. Наприклад, проходження через масив, що почав зростати на місці колишнього яблуневого саду, а також через увесь майже збудований Варшавський мікрорайон високовольтних ліній електропередачі навряд чи сприятиме здоров'ю мешканці новобудов. Колись, ще на початку 90-х, будівельники поглядали на ці території, але побутувала думка, що спочатку треба знайти гроші для переробки високовольтних ліній - пустити їх кабелями під землею. Як бачимо, нинішнє покоління будівельників знехтувало застереженнями попередників.

            А знесення гаражів було б доцільне, якби на їхньому місці було збудовано сучасні підземні паркінги з обов'язковими бомбосховищами. Проте я дуже сумніваюся, що таке є у проектах наших будівельників, бо вони навіть житлові споруди будують мало не впритул до автотрас, не думаючи про майбутнє розширення доріг, не кажучи вже про вихлопні гази, що підійматимуться до вікон мешканців...

Рашизм є світовим Злом і потрібно закликати увесь світ на боротьбу з ним!

 

Фото з "Карти руйнувань в Україні".

На фото: рашисти руйнують усе, що тільки можуть зруйнувати, і така доля може очікувати будь-яку пам'ятку цивілізації у світі, бо рашизм є світовим Злом! 

За якийсь місяць підготовки солдата не навчиш воювати. А в Україні усе менше людських ресурсів, які мають хоч якесь уявлення про військову службу, не кажучи вже про тих, кому доводилося воювати. Найбоєздатніші прийняли на себе перші удари ворога у 2022 році, коли доводилося воювати проти танків мало не зі стрілецькою зброєю і, зрозуміло, не обійшлося без значних втрат. Тому, крім навчання мобілізованих та контрактників, потрібно розгорнути у світі широченну пропаганду, закликаючи усіх охочих стати на захист демократії проти рашистської навали. Повторюю - всі сили дипломатів, працівників інформаційного фронту, резидентів розвідок кинути на те, щоб організувати світ на боротьбу із кремлівським Злом, щоб професійні воїни-добровольці їхали в Україну тисячами з різних країн. Україну можна зробити місцем практики та екзаменування випускників військових закладів, наприклад. Адже військові навчання у кожній країні намагаються наблизити до бойових за умовами, проте танкісти, артилеристи, пілоти, оператори дронів, снайпери та інші тільки в умовах реальної війни можуть по-справжньому випробувати і свою техніку, і себе, тобто підготуватися до захисту своєї країни. Причому, найвірогідніше, ворогом мало не кожної європейської (і не тільки) країни може стати саме Росія, що ніколи не вгамує свої "апетитів" до загарбань. Тому завдання наших дипломатів має бути у роз'ясненні цього постулату, на який поки що у багатьох країнах воліють "закривати очі".