Осінній Гідропарк Києва

 

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: в осінньому Гідропарку Києва.

     Одне з улюблених місць прогулянок киян - Гідропарк, що розташувався на велетенських островах - Венеційському та Долобецькому, розділених природою один від одного Венеційською протокою, але поєднаних людьми мостом. Міст нещодавно відремонтували, бо він вже зовсім було почав розвалюватися, не витримуючи навантажень, на які не був розрахований в часи проектування, коли ніхто й не думав про навалу автомобілів у рекреаційній зоні. І навіть зараз, коли усі бачать, що цю перлину для відпочинку посеред Києва слід було б уберегти, міська влада  не наважується заборонити в'їзд на Гідропарк автомобілям "відпочивальників". Щоправда, восени та взимку їх тут набагато менше, тому любителі танців, прогулянок,  спорту люблять бувати у Гідропарку в цю пору. Іноді в тиші та шурхотінні листя й про війну можна забути на кілька хвилин...

Кольори золотої осені біля Десенки у Києві

 

Фото Віталія Бабенка: затока Десенки.

Фото Віталія Бабенка: дика грушка.

Фото Віталія Бабенка: заливні луки біля Десенки.

Фото Віталія Бабенка: дика груша прикрашає луки "гарячим" листям.

Фото Віталія Бабенка: кленове листя восени.

Фото Віталія Бабенка: осінні фарби.

Фото Віталія Бабенка: один із будиночків покинутого санаторію біля берега Десенки.

Фото Віталія Бабенка: осінній шлях.

Фото Віталія Бабенка: Свято-Троїцький храм на Троєщині в Києві.

Фото Віталія Бабенка: дзвіниця Свято-Троїцького собору на Троєщині.

Фото Віталія Бабенка: деякі дерева ще зелені...

     Осінь у Києві та його околицях вабить зір буянням фарб. Біля району Троєщина у Києві протікають Десна, що впадає тут у Дніпро, та її відгалуження, прозване Десенкою - на їхніх берегах подекуди справжні хащі (це у Києві не рідкість), які восени буяють різнобарвними кольорами осіннього листя. А в низинках та на горбочеах прилеглих луків мальовничо розкидані поодинокі груші-дички, абрикоси, які весною приваблюють пишним цвітінням, а восени прикрашають нерадісний пейзаж пожухлої трави у лузі...

Щоб стати мільйонером, досить відповісти на 15 запитань

На фото: Василь Байдак (ліворуч) відповідає на питання Станіслава Боклана.

На фото: Василь Байдак сяє "фірмовою" посмішкою.

На фото: ведучий Станіслав Боклан.

На фото: Віталій Бабенко розповідає про себе.

На фото: Василь Байдак.

На фото: Станіслав Боклан задає питання.

На фото: Віталій Бабенко трохи засмучений.

 Video: телешоу "Хто хоче стати мільйонером".

     Телевізійні шоу завжди популярні, а ті, де ще й гроші можна заробити - тим більше. Відомий український актор Станіслав Боклан виступає "банкіром" для тих, котрі хочуть заробити мільйон, задаючи претендентам питання, на які ті, відповідно, мають дати правильні відповіді. Полегшує справу те, що формат шоу передбачає надання чотирьох варіантів відповідей, одна з яких є правильною. Тобто, навіть не знаючи чогось, можна спробувати вгадати. Тематика різна, але пошукачі мають право звернутися за однією підказкою до людини, яку беруть із собою в шоу (весь інший час та має сидіти тихо, як мишка, щоб не спровокувати підозру у намаганні якось підказати пошукачеві мільйону - скажімо, покашлюванням, чханням чи ще чимось, що може трактуватися сигналом). Є також  можливість зателефонувати другу за однією підказкою.

       Я асистував Василю Байдаку у його спробі заробити таким чином мільйон гривень - на жаль, невдало, бо не знав відповіді на питання, з яким він звернувся до мене. Але він сам вгадав правильну відповідь на нього. А от на те питання, на якому він зупинився, я відповідь знав, та вже не мав права на підказку, на жаль. Проте було цікаво...

Осінній Київ гарний, незважаючи на бомбардування

 

Фото Віталія Бабенка: райські яблучка.

Фото Віталія Бабенка: яблука вродили.

Фото Віталія Бабенка: райські яблучка у Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: урожай зібрано в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: осіннє листя в Гідропарку Києва.

Фото Віталія Бабенка: осіння краса у одному з парків Києва.

Фото Віталія Бабенка: райські яблучка.

      Киянам зараз, здається, не до красот свого міста, але природа мимоволі змушує зупиняти погляди на своїх осінніх барвах. Дрони і ракети, звісно, вносять корективи, усе частіше спотворюючи одне з наймальовничіших міст у світі, адже рашисти не цінують ані красу природи, ані людські життя, нація варварів планомірно руйнує населені пункти України, лицемірно й нахабно заявляючи, що не наносить ударів по цивільних об'єктах. Фото і відео вщент зруйнованих міст вони навіть не коментують або навіть називають... постановочними! Ця війна - найбільша ганьба ХХІ століття та земної цивілізації, що так і не навчилася протистояти дикунам  зі зброєю. 

Відомий український політик Андрій Парубій вбитий у Львові

На фото: Андрій Парубій.

Video: відео моменту вбивства, повідомлення про вбивство, коментарі, та версії.

    30 серпня у Львові було вбито відомого українського політика Андрія Парубія, розстріляли прямо серед білого дня на вулиці. Дуже нахабне вбивство, про мотиви та причини можна тільки здогадуватися. Правоохоронцям має полегшити роботу із розшуку вбивці відео, на якому видно стрільця із сумкою фірми Glovo, що займається доставкою їжі на замовлення.

    Парубій став відомим широкому  загалу, коли очолив Верховну Раду України. Він народився 31 січня 1971 року в Шептицькому (Червонограді) Львівської області. У 1994 році закінчив історичний факультет Львівського державного університету, а в 2001 році — аспірантуру на кафедрі політології та соціології Національного університету "Львівська політехніка". Андрій Парубій відіграв ключову роль у Революції Гідності, ставши одним із лідерів Євромайдану. З листопада 2013 року він очолив організацію наметового містечка на Європейській площі в Києві та став комендантом Майдану. Під його керівництвом було створено "Самооборону Майдану" — організовану структуру, яка займалася безпекою протестувальників та координувала дії під час сутичок з "Беркутом". 4 грудня 2014 року його обрали першим заступником голови Верховної Ради, а 14 квітня 2016 року — головою ВР України.

        Не можна сказати, що Парубій був ідеальним політичним діячем, іноді його висміювали, дехто вважав, що він не заслуговував обіймати важливі державні посади. Іноді він зважувався на радикальні дії, як це було, наприклад, біля ВР України, коли він знищував огорожу навколо неї "болгаркою". Але майже ніхто не смів заперечувати, що ця людина була патріотом України. Можливо, саме через це і було його зухвало вбито...

Українська пісня "Обручка". Відео

      

На фото: танок на даху.

На фото: погляд Віталія.

На фото: погляд Галини.

Video: кліп до пісні "Обручка".

   Зовсім випадково мені запропонували відеозйомку - сказали, що хочуть побачити чоловіка та жінку поважного віку, котрі, втім, ше не втратили почуттів (потім виявилося, що це лише маленька частина кліпу). Знімали на даху високого будинку на Печерську в Києві, але, на жаль, ті прекрасні краєвиди столиці саме у тому епізоді, де ми з пані Галиною зображали пару, у відео практично не попали, зате є трошки танцю (моє захоплення останніми роками) та ніжні погляди. 

Щоб було смішно, коміку потрібно серйозно ставитися до справи

На фото: Василь Байдак.

 Video: Василь Байдак - стендап про тюремні звичаї та роботу аніматором для дітей    

      Я ніколи не дивився якихось "кроликів" і ледь знав щось про Жванецького та йому подібних. Пригадую навіть, що інколи сумнівався у своєму почутті гумору. Але коли почув, як зі сцени кілька разів повторюють про "раків, які щось там коштують...", а люди у залі знемагають зі сміху, я усвідомив, що це не зі мною негаразди, а з тими халтурними гумористами, яким мало сказати фразу, щоб розсмішити людей, вони, мабуть, просто змушені її кілька разів повторювати, щоб, нарешті, до всіх "дійшло", що пора сміятися. Це ж треба таке вигадати - сміх під примусом. Тому я принципово не дивився передачі, де коміки примушують нормальних на загал людей з нормальним почуттям гумору сміятися з не таких вже й смішних (а іноді й сумних!) сентенцій. Це мені нагадувало, як колись у школі хтось комусь показував мізинчик, а візаві починав дико реготати. Маю думку, що потім той, кого так змусили хихотіти на уроці, вигадав показувати тому, який з мізинцем, середній палець - обмін жестами досить комічний, якщо подумати! Я вже не буду згадувати, як у дитинстві плакав від знущань над клоуном у цирку, хоча кругом усі сміялися...

       Втім, треба перейти до головного. Звісно, я щось чув про стендап-коміків (та stand-up comedy), але навіть не думав, що познайомлюсь із таким. Проте якось доля звела мене із Василем Байдаком. Я не питав його, чи дійсно він позиціонує себе як стендап-коміка, але, судячи з переглянутих мною виступів, його сценічне амплуа саме таке. І мені сподобалося, бо певні вигадки на межі абсурду дійсно можуть бути смішними - хоча б через те, що вони не підпадають під інші визначення. Наприклад, пропозиція мені, 76-річному, зіграти роль його (33-річного!) однокласника інакше як смішною не назвеш. Навіть я розсміявся. А Василь, виявляється, може смішити публіку, хоча, якщо подивитися представлений тут ролик, виникає думка, що одних імпровізацій мало, якщо не враховувати специфіку глядацького залу, тобто до комічного ремесла потрібно підходити дуже серйозно і грунтовно готуватися до кожного виступу. Що ж, посміємося...