Притулок безхатьків посеред Києва

 

Фото Віталія Бабенка. Київ. Притулок безхатьуів на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній).

Фото Віталія Бабенка. Київ. Притулок безхатьуів на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній).

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звалище на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній) на місці "вічного" будівництва зливної каналізації.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звалище на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній) на місці "вічного" будівництва зливної каналізації.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звалище на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній) на місці "вічного" будівництва зливної каналізації.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Звичний затор на площі Валерія Марченка (колишній Інтернаціональній), видніється паркан, що загороджує "довгобуд" колектору.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Єдиний в'їзд (та виїзд) з площі Валерія Марченка (колишньої Інтернаціональної) до будинків 2, 2-А, 4, 4 А, 8, 10 по вулиці Стеценка.

             Київська площа Валерія Марченка (колишня Інтернаціональна) розташована у зручному місці перетину кількох вулиць (Щербаківського, Стеценка, Виговського), через неї більшість киян їдуть на Берковці, у Пущу-Водицю, Виноградар і навпаки - через неї лежать шляхи до станцій метро "Нивки" та "Сирець". Тобто рух там напружений, кияни їдуть через площу у всіх напрямках. Але прямо посередині площі є "оази", сяк-так загороджені зеленими парканчиками - там має вестися будівництво колектора, яке розпочалося у червні 2010 р., а мало закінчитися у жовтні 2012 р. (!!!). Деякі його ділянки, що страшенно заважали руху транспорту, вже побудовані, а деякі виглядають абсолютно закинутими довгобудами - там повиростали кущі та дерева і, як завжди, несвідомі громадяни так і намагаються залишити там гори сміття. А безхатькам (яких частіше коротко називають словом "бомж") - радість, адже умови для спорудження такого собі прихистку створені ідеальні, бо мешканці за ті огорожі майже не заглядають, а будівники колектору про нього, мабуть, вже й забули. Як і шановний мер Києва Віталій Кличко...

Запасання шипшиною - турбота про здоров'я

 

Фото Віталія Бабенка. Київ. Врожай шипшини дістається через подряпини, а інколи - й порваний одяг.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Зарості колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

     Осінній ліс манить не тільки красою, але й останніми ягодами. У цей час, перед настанням заморозків, в київських лісах зазвичай збирають шипшину, глід, горобину. Плоди глоду часто знаходяться прямо під руками, хоча іноді - на значній висоті. А от шипшина просто манить до себе яскравими плодами, але добре тільки тим, які підійшли до кущів першими - вони можуть обірвати ягоди без значних "втрат" у вигляді подряпин або й  порваного одягу. Я намагаюся йти "на шипшину" у джинсовому одязі, він досить стійкий навіть для гострих шипів шипшини. Бажано мати із собою і величенький шматок брезенту - тоді можна розраховувати на збирання майже недосяжних ягід у колючих заростях. 

     А збирати потрібно, бо плоди шипшини знижують вміст холестеролу в крові, уповільнюють відкладання атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах. Вітаміни і каротин активізують ензимну систему, посилюють регенерацію тканин, синтез гормонів і впливають сприятливо на вуглеводний обмін та проникність судин. Вміст вітаміну Р сприяє зменшенню крихкості капілярів, допомагає використанню аскорбінової кислоти організмом. У рослинному світі плоди шипшини мають найвищу вітамінну активність. Вони містять вітамін С (від 1 000 до 4 800 мг%), каротин, вітаміни В₂, Р, К, Е, а відвар з плодів шипшини давно є улюбленим напоєм багатьох людей. Я його заварюю, переважно, з ягодами глоду і в кінці додаю каркаде...

Київський Гідропарк обзаводиться новими парканами

 

Фото Віталія Бабенка. Новий паркан київського Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка. Новий паркан київського Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка. Новий паркан київського Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка. Новий паркан київського Гідропарку схожий на фортифікаційну споруду.

Фото Віталія Бабенка.  Київський Гідропарк перетворюється на парк юрського періоду - з динозаврами.

Фото Віталія Бабенка.  Київський Гідропарк перетворюється на парк юрського періоду - з динозаврами.

Фото Віталія Бабенка. Тінисті дерева за парканом нещадно обрізані. Навряд чи це тополі...

      У мене таке враження, що українці (втім, як і росіяни, хоча чомусь кажуть, що у них менталітети різні) жити не можуть без парканів. Я давно "розробляю" цю тему, але вже майже змирився, що паркани так і залишаться незмінним атрибутом навіть наших міст, що звучить, звісно, абсурдно. Заздрю відвідувачам зарубіжних пляжів, де на кілометри не видно жодного навіть маленького парканчика, не кажучи вже про такі улюблені послідовниками СРСР різні закриті території - з дивною послідовністю такі паркани охоплюють (скоріше - захоплюють) найкращі земельні наділи, у т. ч. біля водойм, де, бувало, десятиліттями відпочивали люди. Яскравий приклад - київська Конча-Заспа, що практично втрачена через значну кількість парканів, шлагбаумів, закритих підходів до берегів. Столичний Гідропарк - не виняток, хоча спочатку мер Києва Кличко спробував знести кілька пляжних парканів. Можливо, це був просто переділ власності, бо, скажімо, ресторанну точку нинішнього депутата Тищенка, спалену у позаминулому році, у році минулому успішно відбудували, до того ж, звівши прямо на пляжі новий паркан. 

      Цієї весни відвідувачі Гідропарку були вражені новим височенним парканом, за яким почалася активна обрізка гілля тінистих дерев (переважно, дубів та лип), а можливо, і знищення деяких... Виявляється, киян хтось вирішив "нагородити" атракціоном... динозаврів, хоча ніяких повідомлень про це на глухому огородженні немає. Враження такого архітектурного "шедевру" досить гнітюче - так і очікуєш, що по периметру обнесуть ще й колючим дротом та поставлять сторожові вишки. Цікаво було б взнати, чи відає про огородження великої території зони відпочинку київська влада, чи давав хтось на це дозвіл, кому, нарешті, належить підприємство, що запросто кидає гроші на зведення такої "захисної" споруди, чи є в планах взяти з цих підприємців якісь кошти на ремонт, наприклад, сусіднього спортивного містечка?

Глобальне потепління відміняється?

 

Фото Віталія Бабенка: Київ, глибокий сніг у лютому 2021 року.

Фото Віталія Бабенка: Київ, багато автомобілістів воліють перечекати, поки розтане глибокий сніг, що випав  у лютому 2021 року.

Фото Віталія Бабенка: Київ, багато автомобілістів воліють перечекати, поки розтане глибокий сніг, що випав  у лютому 2021 року.

Фото Віталія Бабенка: Київ, багато автомобілістів не відкидають сніг від гаражів, чекають, поки розтане сніг, що випав  у лютому 2021 року.

Фото Віталія Бабенка: Київ, лютий 2021 року. Основні шляхи нормально розчищені від снігу, а чищення проїздів залежить від бажання двірників та інших працівників комунсервісу.

Фото Віталія Бабенка: Київ, лютий 2021 року. Основні шляхи нормально розчищені від снігу, а чищення проїздів залежить від бажання двірників та інших працівників комунсервісу.

Фото Віталія Бабенка: Київ, лютий 2021 року. Любителі зимової риболовлі цієї зими розкошують на товстій та гладенькій кризі.

Фото Віталія Бабенка: Київ, лютий 2021 року. Дехто і малих діточок виводить на дніпровську кригу.

        Про глобальне потепління сказано й написано багато. Але мені здається, що говорять про нього, переважно, люди, які живуть у досить теплому кліматі. Тим же, які звикли до морозів під 20-30 градусів за Цельсієм (вже не кажу про приполярні та полярні морози), потепління навіть на 3-5 градусів не видасться чимось занадто "теплим". І дійсно аномально тепла зима 2019/2020, коли не було в Україні мінусових температур, коли навіть не припорошувало землю снігом, не ввела в оману мешканців України - вони не викинули дублянок, шуб та кожушин, не "законсервували" тепле взуття та шапки й не помилилися, бо сильні морози та снігопади зими 2020/2021 показали, що мріяти про субтропічний клімат українцям ще рано...

       Зате лижники, любителі ковзанів цієї зими раділи можливості показати себе у всій красі на трасах та ковзанках! Не кажу вже про рибалок - затоки Дніпра, малі річки, озера, ставки надійно скувала крига. Та й "моржі", здається, не проти, хоча їм доводиться вирубувати ополонки мало не щодня...

Водохреща - традиційні купання у крижаній воді!

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Три грації...

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Глядачі із зацікавленням спостерігають за реакцією тих, хто наважився увійти у крижану воду.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Глядачі із зацікавленням спостерігають за реакцією тих, хто наважився пірнути в крижану воду.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Глядачі із зацікавленням спостерігають за реакцією тих, хто наважився увійти у крижану воду.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Далеко не всі наважуються пірнути з головою в крижану воду, як зробила ця молодичка.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Останніми днями мороз сягає мінус 20 градусів за Цельсієм, що робить купання в ополонці ще екстремальнішим.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Останніми днями мороз сягає мінус 20 градусів за Цельсієм, що робить купання в ополонці ще екстремальнішим.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. У зв'язку з пандемією коронавірусу у цьому році не було офіційного святкування Хрещення, але влада потурбувалася про присутність рятувальників біля популярних місць купання.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Останніми днями мороз сягає мінус 20 градусів за Цельсієм, що робить купання в ополонці ще екстремальнішим.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Черга до бювету біля каплички - свята вода тече безперервно...

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Біля станції метро "Гідропарк" - велелюдно, незважаючи на низьку температуру повітря, 

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Останніми днями мороз сягав мінус 20 градусів за Цельсієм, Дніпро повністю вкритий кригою, тому багато хто не відмовляє собі у задоволенні пройтися Венеційською протокою.

Фото Віталія Бабенка. Київ, Гідропарк. Водохреща. Зимове сонце рано ховається за правобережними київськими пагорбами.

КИЇВ, 19 січня. Хрещення Господнє - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. Народні назви свята - Йордана (або Ордана), Водохреща. З Хрещенням Господнім пов'язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення на ріці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва - Богоявлення. Православні і греко-католики вважають, що саме це свято уособлює таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. З давніх-давен в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох хвороб. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин...

Тенісні столи та корти в київському Гідропарку занедбані

Фото Віталія Бабенка: столи для настільного тенісу в столичному Гідропарку закриті для вільного доступу.

Фото Віталія Бабенка: "Прейскурант цін" просто вражає, але найцікавіше те, що хтось, не криючись, приватно заробляє на комунальній власності.

Фото Віталія Бабенка: навіть через огорожу видно, наскільки занедбана спортивна інфраструктура в столичному Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: навіть через огорожу видно, наскільки занедбані тенісні столи в київському Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: столи для ветеранів (про що свідчить спеціальна табличка) в столичному Гідропарку безплатні, але влітку вони зайняті зранку до вечора.

Фото Віталія Бабенка: навіть через огорожу видно, наскільки занедбана спортивна інфраструктура в столичному Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: поряд з тенісними столами в столичному Гідропарку хтось вже готує будівельний майданчик... 

Фото Віталія Бабенка: танцювальний майданчик "Життєлюб" у столичному Гідропарку.

Фото Віталія Бабенка: танцювальні заняття узимку в столичному Гідропарку.

       Коли Київ очолив "спортивний" мер Віталій Кличко, то у багатьох були сподівання, що столиця України також стане спортивною, тим більше, що для цього є усі передумови. Наприклад, Гідропарк самою природою створено для зручного розташування там спортивних споруд. Але, на жаль, дуже великі площі у Гідропарку займають споруди "протилежного" призначення - ресторанчики, "генделики" та інші заклади, де основним товаром є алкоголь. Деякі з них мають взагалі якийсь дивний, закритий режим роботи, вони відгороджуються парканами, інколи навіть не пускають "сторонніх", перегороджують комунальні пляжі... Але найголовніше - занепадає, а не розвивається спортивна інфраструктура. Щоправда, до "Євро-2012" були побудовані футбольні майданчики, потім ще добудували невеликі штучні поля, які здають в оренду бажаючим грати не на піску або в грязюці. Але це, практично, все, бо, наприклад, пляжний волейбол тримається "на плечах" ентузіастів, які влаштовують змагання і тренування буквально серед пляжників (хоча є парочка "закритих" майданчиків - очевидно, вже приватних). Те ж саме стосується і тренажерів для любителів "залізної гри" - вони воліють, щоб їх не зачіпали і самі розбудовують свій "зал під відкритим небом"...

     Окрема тема - столи для настільного тенісу. Колись (ще за радянських часів) пів Києва їздило в Гідропарк грати на столах з відкритим до них доступом. Зараз ці столи вже зовсім непридатні для гри, але й вони знаходяться за огорожею, і доступ до них платний. Дехто стверджує, що має бути навпаки - гравцям мають доплачувати за гру на таких столах! Те ж саме можна сказати про майданчики для гри у "великий" теніс та у бадмінтон (на асфальті з СРСР!!!). А пан Кличко регулярно буває у Гідропарку та чомусь цього явища "не бачить", хоча навряд чи хтось має якийсь великий прибуток від тих платних послуг. Скидається на те, що готують майданчики для побудови там чергових "генделиків". Заради справедливості, варто сказати, що поставлено 4 столи "для ветеранів", але там навіть узимку буває черга до них - пенсіонери хочуть відпочивати активно. Тому й танцювальний майданчик часто заповнений вщерть, хоча зараз музику і не включають через карантинні заходи. Та дехто танцює, тренується...