Київ усе ще залишається містом-парком

 

Фото Віталія Бабенка: на покинутій території колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: квіти шипшини.

Фото Віталія Бабенка: квіти шипшини зморшкуватої.

Фото Віталія Бабенка: кущі шипшини зморшкуватої з квітами.

Фото Віталія Бабенка: бузина на покинутій території колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: стежина через територію колишнього квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: на території колишнього квітникарства в Києві виріс житловий масив.

Фото Віталія Бабенка: жасмин на прибудинковій території квітникарства в Києві.

Фото Віталія Бабенка: дерева впали на стежину в парку "Дубки" в Києві, потрібно садити нові.

Фото Віталія Бабенка:  посаджені мною дубочки зазеленіли листочками в парку "Дубки" в Києві.

Фото Віталія Бабенка: доводиться рятувати посаджені мною дубочки від кропиви та чистотілу.

     Я намагаюся регулярно провідувати насаджену мною алею в Сирецькому гаю (цю частину часто називають "Дубки"). На щастя, весна видалася дощовою, тому й не довелося часто поливати саджанці. Але дощі стимулювали також ріст трав - у лісах та парках Києва усі сонячні галявинки захоплює рослинна "бандитська тріада" - кропива, чистотіл та розрив-трава дрібноквіткова, яка після цвітіння утворює невеличкі стручки, що лопаються від дотику, розсипаючи  насіння). Моя алея, що була майже чистою від рослинності, тепер схожа на джунглі, які ховають від світла три десятки маленьких дубочків, які, щоправда, практично всі випустили листя й мають намір колись вирости могутніми деревами, які своєю тінню та опадаючим восени листям знищать небажану у парку рослинність.

       А мій шлях до алеї Незламності (як я її маю намір назвати) лежить через залишки колишнього величезного квітникарства, територія якого тепер практично вся забудована. Невеличкі хащі й трави залишилися незайнятими через високовольтну лінію над ними. Кущі шипшини у цей час суперничають у цвітінні та запахах із жасмином, змінивши недавній бузок. Бузина також квітує, але запах, як відомо, має не дуже приємний.

      Київ зеленіє, квітує, заливається запахами квітів, він гарний у кожну пору року, незважаючи на регулярні бомбардування рашистської нечисті, яка готова знищити будь-яку красу, аби їх боялися...

Запасання шипшиною - турбота про здоров'я

 

Фото Віталія Бабенка. Київ. Врожай шипшини дістається через подряпини, а інколи - й порваний одяг.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Зарості колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

Фото Віталія Бабенка. Київ. Шипшина в заростях колишнього квітникарства.

     Осінній ліс манить не тільки красою, але й останніми ягодами. У цей час, перед настанням заморозків, в київських лісах зазвичай збирають шипшину, глід, горобину. Плоди глоду часто знаходяться прямо під руками, хоча іноді - на значній висоті. А от шипшина просто манить до себе яскравими плодами, але добре тільки тим, які підійшли до кущів першими - вони можуть обірвати ягоди без значних "втрат" у вигляді подряпин або й  порваного одягу. Я намагаюся йти "на шипшину" у джинсовому одязі, він досить стійкий навіть для гострих шипів шипшини. Бажано мати із собою і величенький шматок брезенту - тоді можна розраховувати на збирання майже недосяжних ягід у колючих заростях. 

     А збирати потрібно, бо плоди шипшини знижують вміст холестеролу в крові, уповільнюють відкладання атеросклеротичних бляшок у кровоносних судинах. Вітаміни і каротин активізують ензимну систему, посилюють регенерацію тканин, синтез гормонів і впливають сприятливо на вуглеводний обмін та проникність судин. Вміст вітаміну Р сприяє зменшенню крихкості капілярів, допомагає використанню аскорбінової кислоти організмом. У рослинному світі плоди шипшини мають найвищу вітамінну активність. Вони містять вітамін С (від 1 000 до 4 800 мг%), каротин, вітаміни В₂, Р, К, Е, а відвар з плодів шипшини давно є улюбленим напоєм багатьох людей. Я його заварюю, переважно, з ягодами глоду і в кінці додаю каркаде...