Фото Віталія Бабенка: палітурка роману О. Михайлюти "Падіння хв'юрера".
Я міг би написати дисертацію "Тернистий творчий шлях Олександра Михайлюти в умовах становлення української Незалежності". Але, мабуть, не візьмусь, хоча та творчість настільки багатогранна і нестандартна, що й дисертація могла б вийти досить оригінальною. Залишу це дослідникам з наступних поколінь, а сам лише зазначу, що у нашому суспільстві не цінують не тільки пророків, але й літописців епохи, яку, без сумніву, колись називатимуть буремною, а нас, її свідків та мимовільних учасників подій, будуть згадувати різними словами, у тому числі й не дуже приємними - адже саме ми не зуміли скористатися шансом, наданим Історією, щоб створити дійсно незалежну Україну, адже нам кожного разу бракує розуму і волі, щоб обрати до влади ПАТРІОТІВ, а не чергових крадіїв, бандитів, шахраїв, аферистів...
Михайлюта - уособлення цієї епохи, що знаходить відображення у його творах, які, на жаль, не так відомі, як, мабуть, хотілося б автору і які заслуговують на значно ширший резонанс. Проте Олександр, на диво, не дуже переймається рекламою своїх творів, що свідчить про істинну натуру письменника: головне - встигнути вихлюпнути те, що аж кипить, просячись на сторінки книг, у рядки газетних публікацій... Я його розумію - не так просто написати, наприклад, про наше наскрізь корумповане суспільство, бо заклюють і згори, і знизу. Якщо не буде гірше. Ні на що не натякаючи, зауважу, що Олександр Михайлюта певний час був помічником-консультантом народного депутата Анатолія Єрмака, прізвище якого багато про що говорить тим, хто цікавився боротьбою з корупцією і чия загибель у так званій ДТП у 2003 р. (один в один, як ДТП з Чорноволом - банальне зіткнення з вантажівкою) тільки підтверджує давно відоме з книг та кінофільмів - боротьба з мафією є смертельно небезпечною. А між тим, Михайлюта є автором двох десятків книг, має більше 2000 публікацій у ЗМІ, займав далеко не рядові посади у журналістській сфері, є відомим громадським діячем та ін. (за поданим вище посиланням можна конспективно ознайомитись із його досягненнями).
Проте мені чомусь здається, що і творчі, й навіть життєві шляхи Олександра Михайлюти проходять під знаком його знаного земляка - Нестора Махна, що й він будь-коли готовий повстати проти несправедливості, гніту, нехай навіть не з кулеметом на автомобілі, а у своїх творах, дописах, сценаріях... Бережіться гострого пера, лиходії!
