Благодатні краї Херсонщини стали пусткою після рашистської навали! Відео-- та фоторепортаж

На фото: плодові дерева і трава загинули від потопу.

На фото: рашисти несуть руйнацію.

На фото: у будинку після потопу.

На фото: на дачі після потопу.

На фото:  дача після потопу (росіяни про такі будинки тільки мріяли у своїх дерев'яних "избах").

На фото:  у будинку після потопу. 

На фото: покинутий бліндаж рашистів біля Підстепного лиману.

На фото: покинуті під час потопу позиції рашистів біля самих будівель - прикривалися цивільними.

                                На фото: тут була насосна для поливу із Підстепного лиману.

На фото: покинутий бліндаж рашистів.

На фото: "подарунки" від рашистів.

 

VIDEO: Жахіття на дачі Корсункою та Кринками після потопу.

   

VIDEO: Дача між Корсункою та Кринками після потопу. 

        Після підриву греблі Каховської ГЕС навіть любителям "руZZкого міра" в Україні стало зрозуміло, що ведеться війна на винищення, що рашистам потрібно просто очистити території від усього живого, щоб колись потихеньку почати якось брати звідти те, що вони можуть дати. Зазвичай такі плани закінчуються довгим запустінням земель, якими пройшлися брудні й смердючі ноги "бравих" російських вояків. 

         Колись я любив проводити відпустку в дніпровських плавнях - там, де нижче Нової Каховки починаються казкові "рибні" місця, де зграї птахів у незліченних протоках навіть не думають лякатися рибалок, які чалапають на веслах між островами, вибираючи собі тихесеньку заводь. 

        У цей земний рай рашисти принесли війну - заміновані поля та узбережжя, пориті окопами та бліндажами береги, понівечені вибухами заповідні куточки, спиляні, порубані рідкісні у степових краях лісові масивчики... А ще - штучно створений потоп - дачі між Корсункою та Кринками (як і ці нещасні населені пункти) були затоплені майже ДЕСЯТИМЕТРОВОЮ товщею води, над водою ледь стриміли дахи найвищих будівель та крони дерев. До речі, майже усі дерева, крім вологолюбних верболозів, повсихили від нестачі кисню, надовго залиті водою. Навіть трава не змогла зазеленіти, і після потопу виглядала посеред літа пожухлою, як восени!              Люди - у відчаї, бо за час залиття високою водою втратили усе - і домашніх тварин, і майно, а інколи і самі будівлі, що почали розвалюватися. Рашистів проклинають так, що їм поколіннями ті прокльони "гикатимуться". І усі очікують на визволення...