Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.
Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.
Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.
Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.
Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими.
Фото Віталія Бабенка: Сирецький гай Києва в останній місяць зими. Годівничка для пташок.
Сирецький гай типовий для Києва як за рослинністю, так і за рельєфом - з горбами та глибокими тінистими ярами, з джерелами (які, на жаль, пересихають від масових забудов не тільки по краю гаю, але подекуди і посеред лісових галявин. А ще й метро будують...). Проте ще не зовсім щезла із вжитку колишня назва гаю - Дубки, що символізувала переважаючий там вид дерев. Але це колись то були дубки та дубочки - зараз це велетенські, могутні дерева з розлогим гіллям. І навіть вже вимирають - гадаю, не стільки із плином часу, як від безгосподарської людської діяльності.
Взимку в Дубках колись можна було гарно покататися на лижах та санчатах, лід на озерах приймав любителів ковзанів, хокею... А зараз навіть у лютому (скоро доведеться міняти назви місяців як невідповідні погоді) снігу катма...
Київ розташовано в унікальному місці, але далеко не усі його мешканці це усвідомлюють. Буквально в кожному районі Києва є гарні місця для відпочинку, де можна ще й поспілкуватися з природою. В будь-яку пору року в Києві дуже гарно, а пандемія коронавірусу тільки підвищила цінність зелених зон Києва, де завжди можна побути на самоті, без обридлих масок - походити, подихати свіжим повітрям, набратися у дерев сил для протистояння клятим вірусам...
Сирецький гай - одне з таких місць, де могутні дуби вселяють оптимізм і впевненість у людей, які надають перевагу не страшним новинам із телевізора, а намагаються вловити ті флюїди здоров'я, що їх поки що продукує природа!
Фото Віталія Бабенка: один із входів у Сирецький гай в Києві, неподалік від станцій метро та залізниці "Сирець".
Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві є відгороджені території з побудовами - мабуть, для працівників парку.
Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.
Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену.
Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві ведеться будівництво чергової лінії метрополітену - його "гілка" має пройти прямо під будинком, що на вершині горба.
Фото Віталія Бабенка: оця загорожа якогось молитовного будинку в Сирецькому гаю у Києві знаходиться поряд з парканом будівництва чергової лінії метрополітену.
Фото Віталія Бабенка: у Сирецькому гаю в Києві метробудівцям, крім складного рельєфу доводиться вирішувати, як долати водні перепони, зокрема - струмок Курячий брід.
Сирецький гай у Києві має дуже складний рельєф, навіть якщо брати до уваги, що весь правобережний Київ, практично, розташований у ярах та на їхніх схилах. Метробудівці мають проблему - заглибившись у підніжжя досить високої гори неподалік станції "Сирець", вони виходять тунелем на інший схил цієї гори через кілька сотень метрів, тобто прямо у яр, дном якого протікає струмок Курячий брід, що далі впадає у річку Сирець. Вони змушені були пустити струмок тимчасово прокладеною трубою, а далі заглиблюються у підніжжя іншої гори, на пласкій вершині якої прямо над урвищем з давніх пір стоять дачні будинки. Їм немає сенсу прокладати тунель під дном яру через значний перепад висот. Скоріше вони засиплять цю частину яру, благо грунту у них вистачає. Струмок страждає, його доля може бути зовсім не ласкавою. А метробудівцям доведеться ще кілька таких ярів проходити. Цікаво було б, якби вони дозволили поїзду метро перетинати яри поверхнею, тоді пасажири кілька секунд могли б бачити схили яру позаду і попереду і знову пірнати у тунель. І так, як мінімум двічі до вулиці Білицької, де будується станція, наступна за "Сирцем". Цікаво спостерігати за їхньою роботою, бо зазвичай вони "риються" десь глибоко під ногами мешканців міста...
Фото Віталія Бабенка: добре вторована стежка веде до станцій метро та міської електрички "Сирець".
Фото Віталія Бабенка: горби та яри Дубків.
Фото Віталія Бабенка: у Дубках люблять займатися спортивними вправами.
Фото Віталія Бабенка: у прихильників пікніків є свої улюблені місця.
Фото Віталія Бабенка: через яр з такими крутими схилами буває непросто перебратися.
Фото Віталія Бабенка: один з ярів потихеньку засипають, бо комусь, мабуть, подобаються рівнини...
Фото Віталія Бабенка: оцей "довгобуд" на галявинці серед лісу був приблизно у такому ж стані і 20 років тому...
Фото Віталія Бабенка: важко уявити, але судячи з усього, цією "шосейною" дорогою з гранітних каменів колись активно їздили.
Фото Віталія Бабенка: отак цвітуть сосни, яких тут майже не зустрінеш...
Фото Віталія Бабенка: такий гайок відрізняється від інших частин лісу не тільки березами, але й соковитою травою.
Фото Віталія Бабенка: навіть могутні дуби з часом поступаються місцем "цивілізованому" бетону...
Велика територія парку "Сирецький гай" залізницею та вулицями розділяється на різні частини. Одну з них здавна називали Дубки, там навіть на схилах одного з пагорбів розташувався однойменний ресторан. В принципі - кругом у всьому гаю основними деревами можна назвати дуби - вони давно вже не дубки, деякі з них просто вражають своєю могутністю, вони горді та величні "королі" лісу. Інколи просто дивуєшся, як вони тримають свої товстелезні віти, стоячи на таких крутих схилах безлічі ярів та ярочків. Звичайно, є там і граби, і липи, зустрічаються сосни та березові гайочки. Увесь цей справжнісінький ліс, перерізаний доріжками та кількома струмками, що беруть початок із джерел під його горбами, є улюбленим місцем для прогулянок пішки і на велосипедах мешканців навколишніх вулиць - Саратівської, Салютної, Стеценка, Януша Корчака (колишня - Баумана) та інших... До речі, цей лісовий масив своїм рельєфом та рослинністю схожий на Голосіївський ліс. Жаль, що тут, як і там, іноді можна побачити поваленими старезні дуби, сумно також, що пересихають джерела - з двох найвідоміших, прямо на початку вулиці Стеценка, попід схилом біля ресторану "Дубки", залишилося одне, до якого вишиковуються черги - за смачнющою водою. Одне з інших джерел, розташованих в глибині лісу, забруднилося після того, як на розі вулиць Стеценка та Саратівської почала діяти автомийка, хоча вона, здається, і не дуже популярна. Прикметним є також те, що саме через цей ліс часто ходять до та від станцій метро й електрички "Сирець", хоча доводиться ходити крутими стежками через яри та пагорби, зате - навпростець. Взимку це роблять тільки екстремали...
Video: Сырецкий гай в Киеве туманным осенним днем...
Просто удивительно, как Киев еще не стал одним из центров туризма, ведь его расположение настолько уникально, что об этом нужно снимать фильмы с переводом на разные языки, издавать фотоальбомы с многоязычными комментариями, проводить в иностранных представительствах фотовыставки, попутно развивая туристическую инфраструктуру. Но у нас всё пущено на самотёк, в лучшем случае - туристами занимаются какие-то почти случайные организации, спонтанно возникающие и так же исчезающие или перемещающиеся...
Впрочем, даже киевляне далеко не всегда знают, где можно отдохнуть от городского шума и даже уединиться, а если и пытаются это делать, то часто предпочитают уезжать за город, попадая в пятницу, конце дня, в огромные заторы или оставаясь в выходные дни дома у телевизора, с завистью глядя передачи о путешествиях. А ведь тот же киевский Гидропарк имеет пока ещё такие укромные уголки, что там бобры спокойно грызут толстые стволы деревьев и занимаются строительством, а в Голосеевском лесу и Феофании можно даже заблудиться, если не иметь навыков ориентирования, как и в почти девственном лесу киевского Лесного массива. Я уже не говорю о Пуще-Водице, где можно пока встретить даже лосей (сам однажды видел!).
"Сырецкий гай" (его часто называют парк "Дубки" из-за преобладания в лесу могучих дубов, которые совсем не похожи на дубы в бывшем парке Дружбы народов), например, даже трудно представить себе целиком - площадь 194 гектара не так уж просто охватить взглядом, а чтобы посетить все его уголки, пройтись многими тропинками, надо потратить не один день, ведь пересеченный в разных направлениях глубокими оврагами (иногда - с ручьями, озерами), предлагающий экстремального вида тропинки этот парк нельзя назвать легко доступным для пеших прогулок, например, в зимнее время. Но любители лыжного экстрима могут "насладиться" не только крутыми спусками, но и весьма изнурительными подъемами. Кстати, велосипедисты-экстремалы давно оценили эти трассы. А летом здесь вполне можно уединиться в таких тихих уголках, что, порой, становится и страшновато, тем более, что встречаются и какие-то таинственные развалины, и пещеры или шалаши бомжей.
Однако киевские руководители всё же постепенно делают некоторые участки леса весьма похожими на городские парки, и там всегда можно встретить и прогуливающихся пожилых людей, и молодых мам с колясками, и занимающихся пробежками любителей здорового образа жизни... К парку легко добраться на метро, пока здесь конечная остановка - "Сырец", но под его холмами уже роют туннель в сторону массива Виноградарь и новых жилых построек на месте бывших яблоневых садов, цветочных парников, соседствовавших с нынешним парком...
Фото Виталия Бабенко: яблоня почти сбросила листву, но зацвела... в августе!
Фото Виталия Бабенко: яблоня почти сбросила листву, но зацвела... в августе!
Фото Виталия Бабенко: яблоня почти сбросила листву, но зацвела... в августе!
Фото Виталия Бабенко: эти дома по Тираспольской уже заселены.
Фото Виталия Бабенко: эти дома по Тираспольской уже заселены, но стройка продолжается в сторону Виноградаря.
Фото Виталия Бабенко: от Тираспольской стройка продолжается в сторону Виноградаря.
В Киеве на улице Тираспольской (в районе бывшей Интернациональной площади, ныне - пл. Валерия Марченко) есть аллея райских яблонь - их цветение весной просто поражает буйством. Раньше это была тихая улочка для пеших прогулок к Сырецкому парку (чаще называют - "Дубки"), созревшие райские яблочки можно было спокойно рвать и варить из них варенье. Только изредка там проезжали машины - к теплицам цветоводства и к двум-трем "хрущевкам". Затем там построили несколько более высоких домов, а также школу искусств - движение усилилось. А пару лет назад, несмотря на близость высоковольтной линии на месте теплиц стали строить целый микрорайон, хотя некоторое время казалось, что после снесения теплиц там может "обустроиться" мусорная свалка. Он всё больше расширяется, некоторые дома уже заселены. Пыль и газы от машин пагубно влияют на яблони - их цветение стало не таким буйным, поблекло, яблочек почти нет. Но почему-то в этом году одна из яблонь зацвела... в августе! Видно, в знак протеста против выхлопных газов...
