Интересно,новости,фото,рассказы,советы Interesting,news,photo,forum
Фото Віталія Бабенка: у святій дніпровській воді в Києві на день Водохреща найбільше було... качок.
Фото Віталія Бабенка: дехто все ж купався у святій дніпровській воді в Києві на день Водохреща.
Сьогодні в Києві не було так людно на берегах водойм, як раніше - небезпечно зараз збиратися великими групами, якась сволота може й підвести під удар рашистів. Та й до цієї дати ще не звикли, щоб святкувати Водохреща...
І льоду не було, як інколи бувало, коли черги до ополонок стояли.
Продовжую свої фоторепортажі про ті краї, що зараз перебувають в окупації, за які так мужньо б'ються наші воїни, перебуваючи, практично, у тилу ворога, нелюдськими зусиллями тримаючи захоплені плацдарми. Колись я взагалі хотів туди перебратися із Києва, бо манили мене ті неозорі степи, вітер з Чорного та Азовського морів, який, пролітаючи над цим знаним в історії краєм, ніс і запахи степових трав, і саму давнину, манили і піски, і води Дніпра та насичені життям плавні, де можна було з туманного ранку до заходу сонця коливатися у човні на хвилях широченних лиманів.
Одного разу почув про озеро з рожевою водою. Виявилося, що є і озеро, і легенда про його виникнення (начебто утворилося воно після падіння там, на краю болотистого Сивашу, військового літака). Щоправда, з'ясувалося, що краще їздити на пару кілометрів далі, де вже відкритий Сиваш з того боку забарвлений у густо-рожевий колір зі щільністю води, більшою ніж у знаному Мертвому морі, з дном та берегами із солі. Може в мені загарала чумацька кров - привіз тієї солі у Київ. А ще й чорнющої, маслянистої, "жирної" багнюки, якою намазувався там досхочу. А також синьої глини, що є в деяких місцях "сусідкою" тієї лікувальної речовини, тому, мабуть, і сама стала лікувальною.
Спеку там було б важко витримати, якби не... вітер, що несеться інколи із страшною силою (під час раптових грозових шквалів), а в погожі дні дме собі постійно і досить потужно десь від моря, крутячи, між іншим, вітряки, які недаремно там поставили. Та й сонячні електростанції саме там можуть брати максимум енергії від нашого світила.
Жаль, що війна знищить там усі невеликі і нечисленні ліси та численні (часто - горіхові!) лісосмуги. Взагалі, мені важко уявити, як будуть повертати до життя той край після деокупації, адже ті мінні поля, те жахливе "залізяччя", що насичує родючу землю нині будуть ще довго створювати людям проблеми. Але головне - вигнати ворога з тих територій, головне - перемогти! Слава Україні! Слава героям!
КИЇВ, 19 січня. Хрещення Господнє - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. Народні назви свята - Йордана (або Ордана), Водохреща. З Хрещенням Господнім пов'язують хрещення на Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення на ріці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва - Богоявлення. Православні і греко-католики вважають, що саме це свято уособлює таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець - в голосі, Син Божий - у плоті, Дух Святий - у вигляді голуба. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. З давніх-давен в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох хвороб. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин...
